Жак Ів Кусто — відомий французький мандрівник, винахідник, автор безлічі фільмів і книг, які користуються величезною популярністю. 
Жак Ів Кусто народився 11 червня 1910 року в невеликому французькому містечку поблизу Бордо. Батько займався комерцією і родина часто переїжджала. Маленькому Жаку доводилося часто змінювати школи, що негативно позначалося на його навчанні. З іншого боку, часті переїзди розширювали кругозір дитини і дозволили швидко освоїти англійську і німецьку мови. Літо сім’я проводила на узбережжі Біскайської затоки. Він рано навчився плавати і полюбив море на все життя. З дитинства він виніс любов до зміни місць і прагнення побачити і пізнати щось нове. Ймовірно це підштовхнуло його до вступу у Військово-морську академію. Він успішно здав іспити, їх група першою вирушила у кругосвітню плавання. По закінченню Академії Кусто потрапив у Шанхай на військово-морську базу. Але Кусто мріє стати морським льотчиком і вступає в Академію морської авіації. Автомобільна аварія, в результаті якої був пошкоджений на руці променевий нерв, поставили хрест на його мрії. У 1930 році він повертається на флот керувати групою підводних досліджень. У 1936 році Кусто служить на крейсері «Сюфрен».
Любов до моря лише міцніла з роками. Часте купання в морській воді призводило до подразнення очей, довелося придбати водонепроникні окуляри. 
Занурившись вперше під воду в окулярах, Жак Ів Кусто був зачарований красою і таємничістю підводного світу. Відтепер він вирішив присвятити своє життя вивченню підводного світу і донести до кожного красу і різноманіття підводного царства. Однак виникли додаткові труднощі — не було апарату з киснем, який дозволив би бути під водою тривалий час, не було і поки сучасної кіноапаратури. Кусто винаходить кисневий апарат, спільно з Ганьяном вдосконалить акваланг, винайдений капітаном Леприером. Разом з центром підводних досліджень було збудоване спеціальне судно для підводних спостережень і досліджень під назвою «ныряющее блюдце».
На початку 1950-х на спонсорські гроші Кусто створив зі старого мінного тральщика плавучу лабораторію «Каліпсо» з метою океанографічних досліджень. 
Тоді ж був створений перший апарат для глибинного занурення «Деніз». У 1953 році вийшла в світ його книга «У світі безмовності», співавтором якої був Фредеріко Дюма. До Кусто прийшло заслужене визнання, а знятий за мотивами книги фільм отримав у 1956 році «Оскара» і «Золоту пальмову гілку». У 1957 році Кусто запропонували очолити Океанографічний музей у королівстві Монако. Він переїжджає сюди разом з дружиною Сімоною Мелихор і двома синами. Тут він повністю віддається океанографічних досліджень. У 60-ті роки займається програмою «Коншельф» дослідження і освоєння континентальних шельфових зон. У Червоному морі на карнизі підводного коралового рифу Шаб-Румі був встановлений металевий будинок («Морська зірка»), призначений для тривалого перебування у ньому п’яти акванавтів. А нижче (на глибині 15 м) була розміщена кабіна на двох — «Ракета», мешканці якої проводили дослідження на глибині 110-120 метрів. Восени 1965 року біля берегів Монако був розміщений кулястий будинок, в якому провели 23 дня шестеро акванавтів на глибині 110 метрів. 
У 1967 році Кусто захоплений новою програмою з вивчення життя на різних широтах Світового океану. У 70-ті роки була здійснена експедиція до берегів Антарктиди, де головним об’єктом досліджень стали кити. Невтомний дослідник Кусто пристрасно бореться і виступає за збереження фауни океану і чистоту її середовища. У 1973 році ним було створено «Товариство Кусто», метою якого був захист морського середовища. Після смерті дружини, в 1991 році, Жак Ів Кусто офіційно оформив свої стосунки з давньою любов’ю — Франсиной Триплет. Від цього зв’язку в Кусто було двоє дітей, народжених до шлюбу, — дочка Діана 1979 року народження та син П’єр, який народився в 1981 році. 25 червня 1997 року не стало великого дослідника, пропагандиста, гуманіста, винахідника акваланга і пристрасного борця за чистоту Світового океану. Причиною його смерті був інфаркт міокарда. Похований цей великий чоловік на кладовищі Сен-Андре-де-Кюбзак.
