Тетяна Василівна Дороніна (1933) – народна артистка СРСР, акторка театру і кіно, керівник Мхату ім. Горького.
Народилася Тетяна в Ленінграді 12 вересня 1933 року. Після початку війни переїхала разом з родиною в місто Данилов, Ярославська область. Саме там пройшло дитинство в біографії Тетяни Дороніної. Тут же Тетяна пішла вчитися в школу. Потім сімя повернулася до Ленінграда, де дівчинка продовжила навчання.
Ще в школі вона захопилася театром. Так хотіла грати на сцені, що у восьмому класі потай від рідних поїхала складати іспити в московську школу-студію МХАТ. Дивно, але вже тоді вона пройшла конкурс, але не була прийнята через юного віку.
Закінчивши школу, знову твердо вирішила йти вчитися в театральний. А щоб не прогадати, здала іспити відразу в усі навчальні заклади: студію МХАТ, Щепкинское і Щукінського училища, ГІТІС. І пройшла відразу скрізь! Але, як і раніше, вибрала студію МХАТ. З того часу в біографії Дороніної розпочалося навчання на курсі Павла Массальского – одного з найсильніших педагогів. Першу роль в кіно Тетяна зіграла в 1955 році (Зоя у фільмі «Перший ешелон», разом з О. Єфремовим, А. Кожевниковим).
У тому ж 1955 році Тетяна вперше вийшла заміж за актора Олега Басилашвілі. Після закінчення навчання Дороніна відправилася слідом за чоловіком в Сталінград, де вони грали в драматичному театрі. Але перспективи не райдужні, так що пара повернулася в Ленінград.
Там стали працювати в Ленкомі, а незабаром – у Великому драматичному театрі. Запросили туди Тетяну, а вона зуміла вмовити режисера взяти і чоловіка. Дивовижно зігравши у виставі «Варвари», Дороніна стала дуже популярною актрисою, коханої у глядача.
Проживши 8 років з чоловіком, Тетяна запропонувала Басилашвілі розлучитися. Другим чоловіком (цивільним) в біографії Дороніної став критик Анатолій Юфит. Він був професором, завідувачем кафедри в театральному інституті Ленінграда. З ним Тетяна прожила три роки.
Будучи вже відомою актрисою театру, Дороніна знову стала зніматися в кіно. Вона чудово зіграла безліч ролей. Наприклад, у фільмах: «Старша сестра», «Три тополі на Плющисі». Завдяки повній самовіддачі та невичерпного таланту в біографії Дороніної вже тоді двічі було отримано звання кращої актриси.
У 1966 році доля зв’язала любов’ю Тетяну і Едварда Радзинського. Разом з Дороніної він у тому ж році переїхав до Москви. Там актриса стала грати на сцені Московського Художнього театру. Потім на проби до фільму «Ще раз про любов», де Дороніна грала головну роль, вона познайомилася зі своїм четвертим чоловіком – Борисом Химичевым.
У 1977 році в біографії Тетяни Дороніної знову відбулися зміни. Вона залишила МХАТ, стала грати в театрі імені Маяковського. Там в одній з постановок актриса знову зустрілася з Борисом Химичевым. Через кілька років сімейного життя Дороніна після чергового загального вистави повідомила Химичеву, що виходить заміж. Новим чоловіком зірки став Роберт Тохненко. У відносинах з п’ятим чоловіком раніше домінувала Тетяна.
У 1983 році Дороніна повернулася у МХАТ. Після конфліктної ситуації в 1987 році Дороніна досі працює керівником Мхату ім. Горького. Крім художнього керівництва займається режисурою, а також продовжує грати.
Коротко
Актриса, Артистка
12 Вересня 1933
Діви
Росія, Санкт-Петербург
Тетяна Василівна Дороніна