Професія журналіста: робота для цинічного романтика


Професія журналіста: робота для цинічного романтикаПрофесія журналіста овіяна ореолом авантюрної романтики, обліплена сотнями міфів і вже давно заробила собі неоднозначну репутацію. У свідомості обивателя журналіст знаходиться десь між бандитом з великої дороги і лицарем на білому коні. Багато недолюблюють кореспондентів і вважають їх стерв’ятниками, роблять сенсації на чужих бідах… Але коли всі варіанти вичерпані, коли перед носом закрилися всі двері вищих інстанцій — до кого ми звертаємося? Телебачення, сайти, газети — ось куди ми пишемо і дзвонимо, коли писати і дзвонити більше нікуди.

Але звідки таке різне сприйняття представників однієї і тієї ж професії? Тут, як ніде, важлива особистість людини. Журналістика подібна зменшеної копії суспільства, в ній зустрічаються всі типажі — від продажних негідників до святих мрійників. Але, що б не твердили злостивці, професія журналіста була і залишається благородною, покликаної формувати громадську думку, виховувати соціум і витягувати на світ божий людські пороки.

Тому сьогодні ми розповімо вам, як стати журналістом, які для цього потрібні навички і риси характеру, до чого потрібно бути готовим.

Плюси і мінуси професії журналіста

У будь-якій професії є свої переваги і недоліки. Наскільки привабливі перші і неприйнятні другі — це індивідуальні особливості конкретної людини. Знайшовши підходящий для себе баланс, він зможе стати успішним в обраній спеціальності.

Переваги:

  • Ця робота важлива для суспільства. Журналіст відіграє величезну роль у житті соціального організму — він доносить до людей інформацію. Дуже часто результат справи залежить виключно від того, дізнається про нього громадськість чи ні. Більше того, журналісти — це літописці сучасної історії країн. Відомості про всіх що відбуваються в світі події зберігаються в фото і відео-репортажах, статтях, новинних сюжетах. Будь-яка людина може освіжити в пам’яті ці події, звернувшись до архівів ЗМІ, викладених в інтернет.
  • Ця професія дуже цікава. Працюючи журналістом, де ви не тільки побуваєте, чого тільки не побачите. Всі виставки і театральні прем’єри, міжнародні фестивалі і візити іноземних гостей — журналіст завжди у першому ряду. І все це — свіже, справжнє, не з екранів телевізорів, а прямо тут і зараз.
  • Хороша можливість для реалізації творчого потенціалу. Професія журналіста не терпить людей з відсутністю фантазії. Адже потрібно не просто написати, а написати цікаво, придумати яскравий заголовок, скласти помітну врізку. Журналістика стоїть в одному ряду з живописом, поезією і музикою — це дійсно справжнє мистецтво.
  • Ніякої рутини. Ви ніколи не знаєте, куди вас занесе вітер новин. Теми для статей до одуру різноманітні — сьогодні ви можете писати про виставку кішок, а завтра розслідувати стрілянину в центрі міста. І скільки б років ви не працювали, журналістика завжди знайде новий сюрприз, щоб піднести його вам.
  • Нові знайомства. У журналіста сотні знайомих. Причому самих різних — від байкерів до священиків. І серед них чимало неординарних особистостей.
  • Недоліки:

  • Професія журналіста: робота для цинічного романтикаЕмоційне вигорання. Занадто велика емоційна навантаження часом призводить до того, що люди втрачають чутливість. Є чимало журналістів, яким глибоко начхати на людське горе, вони радіють, дізнавшись про вибух або повінь, тому що катастрофи обіцяють гарні сюжети для новин. Побачене і почуте в процесі роботи може призвести до алкоголізму, до нічних кошмарів, депресій. Це відбувається не з усіма, і не завжди — така біда трапляється з тими, хто надто глибоко брав до серця чужі проблеми і не був готовий до цього вантажу. Тому на самому початку кар’єри потрібно розуміти, що будуть важкі ситуації, будуть сльози і безсоння. Єдине, що може зробити для свого порятунку журналіст — це старатися забути про все одразу, як тільки стаття здана в друк.
  • Неприємні люди. Ви не уявляєте, скільки усіляких психів телефонують до редакції! Бабусі, яким нудно, скандалісти, готові вийняти з вас всю душу, тому що в їх прізвища написали неправильно букву. Особливо дошкуляють ті, кому хочеться з кимось поговорити. У будь-якої редакції є свої «герої», яких вже давно всі знають і відчайдушно «морозиться». Це неминуче, і краще ставитися до таких персонажів з гумором.
  • Ненормований графік. Журналісту може в п’ять ранку зателефонувати редактор і сказати — там горить лікарня, терміново їдь туди. І журналіст їде. Свята, вихідні — поняття примарне. Тому що багато заходи проводяться по вихідних, а на свята завжди трапляються якісь паради або концерти. Але є в цьому мінусі і плюс — якщо редактор лояльний, можна виторгувати вільний графік. Раз вже я працюю по вихідних, то навіщо мені сидіти в редакції по вісім годин? Змилуйтеся!
  • Негативне ставлення. Журналістам доводиться ставити неприємні запитання і піднімати неприємні проблеми. Це факт. Їх не люблять і часто є за що. На жаль, в журналістиці дійсно чимало людей, для яких цікавий сюжет куди важливіше, ніж сам герой сюжету. Погану репутацію журналістам створюють і некомпетентні працівники, які роблять свою роботу тяп-ляп, не перевіряють інформацію, помиляються в іменах і назвах. З цим доведеться стикатися досить часто. Якщо хтось люто ненавидить журналістів, будьте впевнені, що він вже став жертвою таких от горе-кореспондентів.
  • Кому підійде професія журналіста?

    Щоб стати журналістом, потрібно вміти добре писати (або говорити, якщо це теле-радіо-журналістика), володіти більшим словниковим запасом, високим рівнем освіти в різних сферах людського життя. Журналіст повинен знати закони — це в першу чергу. А ще потрібно вміти швидко міркувати і постійно вчитися новому.

    Для журналістики підходять люди з живим темпераментом, мобільні, здатні швидко робити термінову роботу, тому що девіз кожного редактора: «Зробіть мені це вчора!»

    Потрібно мати творче мислення, позитивну самооцінку, дещицю нахабства і великий запас впертості. Тому що девіз кожного редактора: «Дістань мені це де хочеш!»

    Але при цьому потрібно не забувати про гідність, делікатності, ввічливості. З багатьма людьми доведеться працювати не один раз. Щоб вони захотіли співпрацювати на постійній основі, потрібно завоювати їх довіру.

    Крім того, ця професія вимагає скрупульозності і занудства. Будь-якому журналісту хоча б раз влітало за те, що він переплутав назви чи не уточнив подробиць. Тому кореспонденти часом задають питання, які здаються апофеозом ідіотизму. Щось на кшталт: «А ви, коли завоювали свою золоту олімпійську медаль, були в червоному або синьому трико?»

    Журналіст повинен володіти талантом дипломата, хитрістю стратега, пунктуальністю короля, завжди виконувати обіцянки, бути у всіх питаннях точним, як швейцарські годинники, вміти знаходити контакт навіть з самим нетовариською людиною. Журналіст — це в першу чергу репутація, і її треба вміти створити.

    Можливість кар’єрного росту

    Все залежить від бажання і завзяття. Якщо багато працювати і старатися, то можна опинитися на центральному телеканалі або стати автором для відомого сайту. Чекати, поки всі припливе саме — прямий шлях в маленьку газетку маленького містечка, де нічого не відбувається. Перед журналістом відкриті величезні можливості. Всі редактори газет і журналів — це журналісти. Багато власники телеканалів і газет — теж журналісти, які вирішили відкрити свою справу. Слава — незмінний супутник професіоналів, особливо телеведучих. Так що, якщо мріяли про всенародної популярності, це непоганий шлях.

    Яке потрібно освіта?

    Професія журналіста: робота для цинічного романтикаНа даному етапі розвитку журналістики спеціальна освіта не потрібна. Багато працюють журналісти вчилися на вчителів, інженерів, математиків, ядерних фізиків і взагалі кого завгодно. В першу чергу редактор попросить надати (якщо є) попередні публікації (відео-сюжети, аудіозаписи), потім дасть здобувачеві завдання і подивиться, як він впорається. Важливо, що для офіційного працевлаштування знадобиться диплом про вищу освіту. Будь-якому.

    Що потрібно врахувати?

    Журналісти повинні вміти фотографувати, бо профі фотограф — це занадто дороге задоволення для багатьох видань. Стандартний набір кореспондента складається з блокнота, ручки, візиток (своїх і чужих), телефону, диктофону та фотоапарата.

    Залежно від специфіки видання, доведеться знайомитися і з тонкощами роботи інших членів колективу — наприклад, газетні журналісти знають базу верстки, інтернет-кореспонденти розбираються в адмініструванні сайтів, тележурналісти непогано обізнані в технічних тонкощах операторської роботи. Журналіст — це спеціальність, яка включає в себе знання про багатьох інших професіях, і через кілька років роботи людина розуміє, що потихеньку перетворюється в ходячу енциклопедію.

    ***
    Професія журналіста — ця робота для неординарних людей, здатних поєднувати в собі безліч якостей, часто протилежних. Творчі, але відповідальні, мрійники, реально сприймають світ, холоднокровні і пристрасні, відважні й обережні. Журналіст — не просто робота, це покликання та життєвий шлях. Тому що один раз піймавши чоловіка в свої мережі, журналістика його ні за що не відпустить — надто вже вона захоплююча і незабутня, незважаючи на всі свої складності.

    Соц закладки
    Соц закладки
    Добавить комментарий