Бум популярності професії дизайнера ми пережили не так давно – у 2000-х роках. У той час поняття «дизайнер» стояло в одному ряду зі словами «принц», «мільйонер», «щастя». Як і все нове, ця спеціальність здавалася простою, престижною і грошової.
Тепер вона влилася в ряд звичних професій, і ми розуміємо, що праця дизайнера настільки ж складний і не завжди вдячний, як, наприклад, робота бухгалтера або шеф-кухаря. І що кількість зароблених грошей залежить зовсім не від диплома, а виключно від особистих якостей і працездатності людини.
У нашій країні професія дизайнера досить молода. В СРСР забугорного назви «дизайн» не могло бути за визначенням, а функціональність об’єкта ставилася вище його краси. Тому дизайном займалися конструктори і проектувальники.
У 1980-ті роки в Союз все ж проникли всюдисущі щупальця заходу, і в конструкторських бюро з’явилася професія дизайнера. Але це в основному були молодші наукові співробітники, їх слово не мало особливої ваги, а платили мало. Тому спеціальність виявилася непрестижною.
Потім Союз розпався, до кінця голодних 90-х було якось не до краси, про дизайнерів забули зовсім. І лише з початком нового міленіуму, коли у людей з’явилися гроші на що-небудь крім хліба, в країнах пострадянського простору постала оновлена творча професія з сучасним розумінням її завдань.
Який же вік дизайну у світовій культурі? З початку часів люди приділяли увагу красу одягу, інтер’єру або посуду, якою користувалися. Але до XIX століття всі вироби виготовлялися вручну, тому ремісник сам же і був дизайнером. При цьому кожен виріб виходило особливим — ручна праця завжди унікальний.
З появою фабричного виробництва утворилася необхідність створення форм-прототипів, з яких будуть штампуватися товари. І само собою, виробник бажав, щоб ці форми були не тільки функціональними, але і красивими, оскільки індустріалізація призвела до колосальної конкуренції. Так і народилася професія дизайнера – людини, яка створює не тільки конструкцію, а і художній образ майбутнього виробу.
Сьогодні слово «дизайнерський» асоціюється у нас з ексклюзивними, високохудожніми, якісними і дорогими речами. Будь-яка дизайнерська колекція – це твір мистецтва, зроблене на совість: будь то одяг, прикраси або товари для дому. Одну з таких колекцій можна подивитися тут – http://megaterem.ru/dizaynerskaya-kollektsiya/, на сайті інтернет-магазину «МегаТерем».
Що повинен вміти дизайнер?
Професія дизайнера існує на стику двох спеціальностей: конструктора (проектувальника) і художника. Результат дизайнерської роботи повинен відповідати двом критеріям – практичності і краси.
Дизайнер зобов’язаний не тільки володіти художнім смаком, а й володіти відповідними програмами для проектування, знати технічні особливості виробництва свого виробу.
Ми звикли сприймати поняття «дизайн» як красиву картинку, але за фактом дизайнер вирішує відразу кілька завдань:
- Як це зробити?
- Як цим користуватися?
- Як довго прослужить?
- Як це виглядає?
Якщо виріб виглядає естетично, але при цьому незручний у використанні і швидко ламається – це поганий дизайн.
Дизайнер має справу з різними матеріалами, компонує їх, змушує працювати на клієнта – щоб тому було світло, тепло, добре і радісно.
Ще один важливий навик – вміння спілкуватися з клієнтами. На жаль, далеко не у всіх замовників є почуття смаку, а деяким навіть неможливо пояснити, що вони просять зробити незручну і безглузду річ. Доводиться вмовляти, торгуватися, йти на поступки. Як з маленькими дітьми – докладати чимало зусиль, щоб відмовити від дурості… А бувають ще й клієнти, яким все не так. Вони «рубають» всі проекти, а коли питаєш: «А як ви хочете?», відповідають: «Не знаю, я ж не фахівець, пропонуйте самі!»
Звичайно, в професії дизайнера, як і в будь-якій іншій, є свої плюси і мінуси. Які вони?
Плюси професії:
- Цікава творча робота
- Хороші заробітки
- Можливість самореалізації на високому рівні, аж до світових будинків моди (міжнародних виробників)
- Престижність професії
- Свобода експерименту
Мінуси професії:
- Величезна конкуренція
- Складні клієнти
- Необхідність часто робити не те, що хочеться, а те, за що платять
- Великі навантаження, які перемежовуються з періодами відсутність замовлень
Які бувають дизайнери?
Ви навіть не уявляєте, скільки сфер життя охоплює професія дизайнера. До більшої частини речей, якими ми користуємося, доклали руку ці невтомні трударі. Отже, бувають дизайнери:
Інтер’єру- Фасадів
- Кування по металу
- Одягу
- Взуття
- Сайтів
- Грошей
- Поліграфії
- Меблів
- Освітлення
- Посуду
- Автомобілів
- Побутової техніки
- І т. д.
Інтер’єруКрім того, у багатьох спеціалізацій є розгалуження на ще більш вузькі. Наприклад, готельний модельєр найчастіше займається конструюванням лише одного типу одягу, будь то білизна, верхня, весільна, ділова або навіть одяг для собак.
Як бачите, ниву дизайну орати – не переорати. Залишилося тільки визначитися з вибором і – вперед, на підкорення професії.
Де вчитися на дизайнера?
Залежить, власне, від того, на якого саме дизайнера збираєтеся йти. Більшість спеціальностей викладається у вузах, які можна освоїти в приватних школах.
Є професіонали, піднявшись по кар’єрних сходах з самого низу. Наприклад, навчаються на будівельника, працюють руками, потім отримують другу освіту дизайнера інтер’єру. Багато відомі модельєри починали свій шлях зі швейної машинки – можливо, саме тому і стали успішними.
Як на мене, це найкращий шлях, хоча і більш незручний, важкий і довгий. Зате такий дизайнер більше розуміє в питаннях практичності, ніж той, який знає «матчастину» тільки в теорії.
В університетських курсах спеціальностей практично відсутні (принаймні, мені не траплялися) заняття по спілкуванню з клієнтами. Для дизайнерів цей навик дуже важливий! Тому настійно рекомендуємо пройти додаткові курси «Переговори з клієнтами». Не втрачайте можливості поспілкуватися з більш досвідченими колегами на цю тему, нехай вони розкажуть, як вдається знаходити компроміси з примхливими і скандальними замовниками.
Де може працювати дизайнер?
Існує три варіанти працевлаштування – власний бізнес, робота у невеликій приватній фірмі або на великому підприємстві.
На перших етапах мало у кого є можливість відкрити свою фірму, тому новачкові залишається лише вибирати роботодавця. Це може бути і ательє з одного працівника, і невелика приватна фабрика, і величезний завод з сотнями-тисячами співробітників.
Кожна з таких структур вчить своїх тонкощів. Малий бізнес – індивідуального підходу, промислове виробництво – розуміння потреб масового споживача.
Але, звичайно, кожен, хто вчиться на дизайнера, мріє в результаті запустити свій бізнес і добре заробляти. Не всі доходять про фінішу, адже дистанція — непроста…
Дизайнери – це ті, завдяки кому ми можемо спостерігати розмаїття нарядів, будинків, парків, автомобілів, вуличного освітлення. Вони малюють рукотворний світ людей. Опинитися в рядах цих творців – велика честь і відповідальність.
Вершина кар’єри будь-якого дизайнера – світова слава. Вона приходить до того, хто зуміє змінити вигляд людства — подібно Коко Шанель, яка навчила жінок носити маленькі чорні сукні, сорочки, штани (!) і сумочки з ремінцем через плече. Її вже давно немає, але винаходами безсмертної Коко ми користуємося дотепер.
