Олександр Македонський — великий полководець, найбільший завойовник, творець найбільшої монархії стародавнього світу.
Народився Олександр Македонський 21 липня 356 р. до н. е. в столиці Македонії — Пелла. Його батьком був цар Македонії — Філіп II, який зумів підпорядкувати Македонії більшу частину Греції. Мати походила з царського роду — вона була дочкою царя Епіру. Олександр належав до знатнейшей династії Аргеадів, що панувала з 726 з 309 рік до н. е… Вважалося, що їх рід бере початок від легендарного героя Геракла. Головним наставником Олександра був великий давньогрецький філософ Аристотель, який прагнув закласти у своєму підопічному основи майбутнього монарха, правителя Греції. Він викладав майбутньому великому полководцеві військова справа, політику, медицину, природничі науки, подарував юнакові список «Іліади», з яким той ніколи не розлучався, вважаючи його кращим керівництвом з військової справи.
З дитинства в ньому проявилися такі риси, як честолюбство, зарозумілість поряд з хоробрістю, відвагою і вірою в себе. Одного разу він побився об заклад з батьком, що зуміє приборкати коня, якого не приборкав навіть цар Філіп. Олександр зумів виграти парі і придбав в особі коня вірного товариша, якого назвав Буцефалом і який буде супроводжувати його в нескінченно довгому поході в Азію. В шістнадцятирічному віці він був залишений Філіпом управляти Македонією, коли той вирушив у похід на Візантію. Олександр успішно впорався із завданням і жорстоко придушив повстання фракійських племен у відсутність батька. Через два роки у 338 році до н. е. він брав участь в битві при Херонее, в якій Філіпом були розгромлені об’єднані сили грецьких держав, покінчивши тим самим з їх незалежністю. Олександр командував лівим крилом армії і виявив блискучий талант полководця, чим невимовно тішило батька.
Однак незабаром Філіп розлучився з Олімпіадою — матір’ю Олександра, одружився на Клеопатрі — дівчині із знатної македонської родини і стосунки батька з сином помітно зіпсувалися. В 336 році до нашої ери Філіп II був убитий в переддень свята, майже відразу ж був убитий і його дитина від другого шлюбу, а Клеопатра удавилась. Єдиним законним спадкоємцем Пилипа залишився Олександр, якого війська проголосили царем. Олександр зійшов на престол в двадцятирічному віці. Він розправився з тими, кого підозрював у змові проти батька, проте не виключено, що він прибрав тих, хто знав про його участь у вбивстві.
Після смерті Філіпа на півночі знову повстали фракійські племена, а на півдні греки прагнули об’єднати свої сили, щоб повернути собі незалежність. Олександр протягом двох років зумів приборкати фракійців і відновити свою владу в Греції. У 334 році у віці 22 років він вирішує здійснити плани батька і вирушає в похід проти Перської держави. В цьому поході, який триватиме цілих десять років, проявиться унікальний блискучий полководницький талант Олександра Македонського, який приніс йому славу великого завойовника і творця величезної імперії стародавнього світу.
Перший великий бій з персами сталося в 334 році до н. е. на річці Граник, неподалік від руїн Трої. У ньому перси втратили майже 20 тисяч піхотинців і 2,5 тисячі вершників, македоняне, зазнавши незначні втрати, стали успішно просуватися вглиб Азії. Згідно з переказами, в одному фригійському місті Олександр розрубав вузол на дишлі колісниці, зав’язаний у давнину царем Гордием. Того, хто розв’яже вузол, передбачали владу над світом і безсмертя. У сирійського міста Ісса Олександр вщент розбив перевершує за чисельністю перську армію, в результаті чого перський цар Дарій III в жаху втік, а його дружина і дві дочки потрапили в полон. Олександр зайняв Фінікію, Палестину, Сирію не зустрічаючи серйозного опору, а в Єгипті жерці визнали його фараоном і оголосили сином бога Амона. Тут, біля узбережжя Середземного моря, Александр заснував місто, назване його ім’ям — Олександрія, щоб ім’я його не забули в Єгипті ніколи. У 331 році до н. е .. Олександр остаточно розбив війська Дарія III у битві біля селища Гавгамелы, після чого зайняв Вавилон і зробив його своєю столицею. Македонське військо в кінці 331 році до н.е. увійшло в Персеполь — стародавню столицю Персії, де знаходився царський палац і гробниці царів. Олександру Македонському дісталися незліченні скарби, награбовані століттями у підкорених народів. Столиця була розграбована і спалена македонськими військами, що кинуло тінь на його ім’я і славу великого переможця. В 328 році до н. е .. Олександр здійснив похід проти колишнього наближеного царя Дарія — Бесса, розбивши його, він завоював Середню Азію.
Сп’янілий успіхами, Олександр мріяв про нові походи, про підкорення всього світу. Він робить похід в Індію, але війна за річкою Інд не принесла довгоочікуваної і остаточної перемоги, армія була виснажена і в 325 році до н.е. він повернув до Вавилону. Довгий відсутність Олександра призвело до того, що знатні перси, 
греки і македонські полководці стали проявляти своє невдоволення, прагнули вийти з-під його влади і прагнули до незалежності своїх володінь. Колишніх соратників Олександра дратує його прагнення правити, подібно східним владиці, його вимоги релігійного шанування, зближення з жерцями та місцевою аристократією. Повернувшись з Індії Олександр жорстоко розправився з повсталими племенами і непокірними сатрапами, безжально розправляється і з колишніми сподвижниками. Одночасно він готується до нового африканського походу і задумує ряд інших грандіозних заходів. На початку червня 323 року до н.е. він несподівано захворів і через кілька днів, 13 червня, на тридцять третьому році життя, він помер у столиці свого величезного держави — Вавилоні. Смерть великого полководця спричинила за собою розпад самої величезної стародавньої імперії.
