Михайло гуцерієв Сафарбекович – Біографія, опис життя, історія успіху

Михайло Сафарбекович Гуцерієв (р. 9 березня
1958) – російський підприємець,
меценат. Власник компаній «РуссНефть»,
ВАТ «Російський вугілля», ЗАТ «Моспромстрой» ,
а також власник британської компанії GCM
Global Energy Inc. з річним оборотом
в 1 мільярд доларів (остання видобуває
нафту в Азербайджані та Казахстані).
Контролює великі активи в сфері
нерухомості (в тому числі готель
«Національ», Петровський пасаж і
Смоленський пасаж в Москві).

Коротка біографія.

Народився 9 березня 1958 року в місті Акмолинської Казахської РСР
багатодітній інгушської сім’ї. Закінчив середню школу № 23 у місті
Грозному Чечено-Інгушської АРСР, яка була повністю зруйнована під
час чеченської війни, а пізніше, в 2005 р., відбудована заново на кошти
М. Гуцерієва.

У 1975 році розпочав трудову діяльність вантажником (складським робочим)
на підприємстві «Грозненський горплодовощторг».

З 1976 року – накатчик цеху шовкографії на фабриці народних
художніх промислів в р. Джамбуле Казахської РСР, потім до 1982
року – майстер швейного цеху на тій же фабриці.

Одночасно навчався на вечірньому відділенні хіміко-технологічного
факультету Джамбульської технологічного інституту легкої і харчової
промисловості за спеціальністю «Технологія шкіри та хутра».

Пізніше, у 1995 році закінчив Фінансову академію при Уряді РФ
за спеціальністю «фінанси і кредит», Російський державний
університет нафти і газу імені В. М. Університет, спеціальність «техніка і
технологія нафтогазового справи», Санкт-Петербурзький юридичний
інститут, спеціальність «цивільне право», там же аспірантуру
спеціалізації «кримінально-процесуальне право», докторантуру
Російської економічної академії ім. Плеханова, спеціалізація –
«вільні економічні зони». Доктор економічних наук,кандидат
юридичних наук, дійсний член Російської академії
природничих наук, академік Міжнародної академії економіки і
права, Російської академії соціальних наук, Міжнародної академії
інформатизації.

З 1982 року працював у Грозненському виробничому об’єднанні
Минместпрома РРФСР, де за 4 роки пройшов шлях від інженера-технолога
до генерального директора об’єднання. Наймолодший генеральний
директор серед керівників виробничих підприємств СРСР (26
років).

У 1988 році створив перший на Північному Кавказі російсько-італійське
спільне підприємство – меблеву фабрику «Чиітал». Михайло
Гуцерієв був піонером приватної банківської справи в СРСР в кінці 80-х
він заснував один з перших в країні кооперативних банків.

У 1991 році обраний головою Асоціації підприємців
Чечено-Інгушської АРСР.

У 1992 році з приходом до влади Дудаєва змушений був залишити весь
бізнес і переїхати до Москви, де створив промислово-фінансову
компанію «БІН» (Банк інвестицій та інновацій), що об’єднала
промислові підприємства, торгові компанії, фінансові
установи.
У 1993 році заснував і очолив АКБ «БІН», який сьогодні входить в
30 провідних комерційних банків Росії.

У 1994 році постановою Уряду РФ був призначений головою
адміністрації зони економічного сприяння «Інгушетія».

У 1995 році за списком ЛДПР обраний депутатом Державної думи,
де обіймав посаду заступника голови Держдуми. Увійшов у Фракцію
ЛДПР у Державній думі другого скликання. Довірена особа Ст. Ст.
Жириновського на президентських виборах 1996 року.

На парламентських виборах 3-ого скликання відмовився балотуватися від
«Блок Жириновського», вийшов з ЛДПР і був обраний до Держдуми 1999
році в якості незалежного депутата (одномандатний округ № 12).

14 січня 2000 року на зборах акціонерів АТ «НГК „Славнефть“» М.
Гуцерієв був обраний президентом компанії. Від депутатського мандата
відмовився.

27 лютого 2001 року обраний віце-президентом Російського союзу
промисловців і підприємців.

У вересні 2002 року створив і очолив ВАТ НК «РуссНефть».

У вересні 2005 р. ім’ям Михайла Гуцерієва названо вулиці в Грозний р.
і с. Гойты , Чеченська Республіка.

У 2006 році «РуссНефть» і МДУ їм. М. в. Ломоносова відкрили «Вищу
школу інноваційного бізнесу», один з п’яти корпоративних
університетів МДУ. Програми розроблялися «РуссНефтью» і трьома
факультетами МДУ (геологічного, хімічного та факультету управління)
з урахуванням завдань, що стоять перед нафтовими корпораціями, за трьома
магістерськими програмами: «Геолого-фізичні дослідження нафтових
і газових родовищ», «Хімічна переробка вуглеводневої
сировини», «Управління природними ресурсами».

7 травня 2010 року

Михайло Гуцерієв

повернувся з Великобританії в
Росію, приземлившись чартерним рейсом в інгушському аеропорту
«Магас», щоб відвідати могили батьків і сина,,. В подальшому
приступив до керівництва компанією «Роснафта».

У рейтингу вищих керівників – 2010 газети «Коммерсантъ» посів
друге місце в номінації «Паливний комплекс».

1 вересня 2011 року розпорядженням Президента Удмуртської Республіки
А. Волкова за внесок у будівництво будівлі Інституту нафти і газу
Удмуртського державного університету інституту було присвоєно
ім’я Михайла Гуцерієва.
«Дело „Роснафти“»

В кінці липня 2007 року

Михайло Гуцерієв

офіційно заявив про
безпрецедентний тиск, який чиниться на нього з боку російського
держави, і оголосив про продаж компанії холдингу РуссНефть
лояльного до Кремля підприємця Олега Дерипаски «Базовий
елемент». Гуцерієв залишив посаду президента «Роснафти» і заявив про
припинення заняття підприємницькою діяльністю (крім
«Роснафти», йому належить компанія «Російський вугілля» та ін) і догляді
в науку.

За деякими даними, тиск, який чиниться на Михайла Гуцерієва з
боку владних структур Росії, пов’язане з його фінансуванням
опозиції президента Інгушетії Мурата Зязикову.

28 серпня 2007 року Тверський суд Москви видав санкцію на заочний
арешт Гуцерієва, задовольнивши клопотання слідчого комітету при
МВС Росії. Гуцерієв оголошений в міжнародний розшук. На той момент
Гуцерієв вже перебував у Лондоні, отримавши до того часу 3 мільярди
доларів від Олега Дерипаски за «РуссНефть».

За інформацією ЗМІ, 16 жовтня 2007 року звернувся до Гуцерієв
Департамент міграційної політики МЗС Великобританії за
політичним притулком. Однак, ця інформація була офіційно
спростована.

В кінці жовтня 2009 року Слідчим комітетом при МВС захід
захід для Гуцерієва була змінена з заочного арешту на підписку
про невиїзд.

У січні 2010 року Гуцерієв повернув контроль над 100 % нафтової
компанії. До середини квітня 2010 року всі звинувачення проти бізнесмена
були зняті, кримінальні справи припинені. У квітні 2010 року було
оголошено про продаж Гуцериевым 49 % компанії структурам АФК
«Система», а ще 2 % акцій Ощадбанку.
Особисте життя, захоплення

Брат Михайла, Пласти-Салам, також великий підприємець, був
депутатом Державної Думи.

Михайло Гуцерієв одружений, має сина і доньку. Інший син Михайла
Гуцерієва Чингіз Гуцерієв – помер після автомобільної аварії в
2007 році.

Племінник Михайла Гуцерієва, Микаил Шишханов – також великий
підприємець, основний власник і президент Бінбанку.

М. Гуцерієв – автор монографій та серії наукових публікацій з
проблемам розвитку вільних економічних зон і офшорного бізнесу
в Росії. З дитинства займається музикою (скрипка, фортепіано), поезією,
живописом. Вільно володіє англійською мовою. Кандидат у майстри
спорту з десятиборства.

Михайло гуцерієв Сафарбекович   Біографія, опис життя, історія успіху

За матеріалами:

Вікіпедія

,

ru.wikipedia.org

Матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: