Історія успіху Ірини Разумової


Історія успіху Ірини РазумовоїФітнес в Росії сьогодні дуже модний. Сучасні ділові або просто активні люди не уявляють своє життя без щотижневих тренувань у фітнес-залах. А адже був час, коли в Росії нічого не знали про цей рух. Організатором перших фітнес-клубів, натхненницею всього фітнес-руху в нашій країні стала Ірина Разумова (Ірина Краг Тимгрен).

Мало хто в Москві може похвалитися таким досвідом у бізнесі, як Ірина Разумова. Вона керує компаніями, створеними з її участю не один десяток років. Шведська підприємниця, росіянка за походженням, Ірина — живе втілення істини, що якщо людина народилася підприємцем, то ніякі обставини не завадять їм бути.

У послужному списку Ірини Разумової створення російських «дочок» двох великих мереж оздоровчих клубів – «World Class» і «Планета Фітнес». У фітнес-клубах на перших позиціях ви також зустрінете її вихованців.

Разумова не схожа ні на «червоного директора», ні на російську бізнес-вумен. Вона некваплива і усміхнена. У 1974 році вийшла заміж за шведського банкіра і дванадцять років на батьківщині взагалі не з’являлася. Тільки розкосі, татарські очі Ірини натякають на російську кров і далеке монгольське минуле нашої батьківщини. У всьому іншому — відважна жінка вікінга, блакитноока білявка.

Історія Успіху, Біографія Ірини Разумової

Ірина Степанівна Разумова народилася в Москві в сім’ї артистів радянського цирку Поліни Чернеги та Степана Разумова в 1952 році. Дівчинку назвали на честь легендарної приборкувача тигрів Ірини Бугримової. Її дитинство минуло в постійних гастролях, куди вона їздила разом з батьками. Ірина бачила, якою працею досягається майстерність і легкість виконання найважчих номерів на арені, і це її багато чому навчило. Всі артисти та їхні діти жили однією цирковий сім’єю – а це особлива держава, де невдачі переживаються легше, а успіх надихає ще більше.

Поліна, мати Іри, вважала, що її дочка не має зв’язувати свою долю з цирком, тому вона виступала за блискучу освіту. І в десятирічному віці Іра вже вчилася в елітній школі з поглибленим вивченням англійської та інших іноземних мов і в музичній, загальноосвітній. У сім’ї Ірини категорично не дозволялося приносити «трійки», і метка дівчина, якщо траплялося їх отримувати, прала невідповідні позначки гумкою.

Коли Ірині було 12 – її мати розбилася, впавши на арену з великої висоти. Ніхто не сподівався на одужання. Але Поліна не тільки не впала духом, але стала ходити і залишилася в своєму цирку дресирувальницею. Для Іри це був життєвий урок – ніколи не здаватися. Однак разом з цим подією для Іри остаточно визначився життєвий шлях – поступати в університет і навіть не думати про кар’єру артистки цирку. Так Іра Разумова стала студенткою МДУ.

Вона вибрала Московський державний університет, романо-германське відділення філологічного факультету. Навчаючись на четвертому курсі, вона познайомилася з майбутнім чоловіком — представником шведського банку «Свенська Хандельбакен» Бу Крагом. Через рік у 1974 році Ірина стала його дружиною і поїхала разом з чоловіком у Швецію.

У чужій країні Ірі довелося нелегко. З її блискучою освітою вона не могла влаштуватися на пристойну роботу (і справа не в грошах, жила Ірина в достатку, сімейний бюджет Крагів був значним навіть за тамтешніми мірками, а робота їй потрібна була для того, щоб позбутися нав’язливих думок і тугу за Батьківщиною, а також для того, щоб стати самодостатньою особистістю) – в цьому невеликому, процвітаючій державі є чітке розмежування: швед або іноземець. Вона не могла дозволити собі довго засиджуватися вдома і не знайшовши пристойну роботу стала викладати російську мову і мити підлоги в аптеці. Щоб Швеція «прийняла» росіянку, Ірі довелося потрудитися над собою, відмовляючись від багато чого: природної емоційності, щедрості, товариськості.

Багато радості принесло Ірині народження 1975 року сина Стефана. І здавалося б, що ще для щастя треба? Вийти заміж за європейця, стати домогосподаркою в столиці багатої країни і більше нічого не робити — про це мріяла не одна ровесниця Ірини, залишилася в СРСР. Однак Ірину не влаштовувала тільки роль забезпеченої домогосподарки і банкірському дружини, тому в 1978 році молода мама, вивчивши мову, прийняла рішення відкрити в Стокгольмі якусь подобу невеликого сімейного ресторану. Прагматичний чоловік не в приклад «новим російським» банкірам, які купують дружинам бізнес за власні гроші, допоміг дружині тільки з отриманням кредиту. Розмір позички в перекладі зі шведських крон склав 1,5 тис. доларів. Сама Ірина пояснювала свій дебют в ролі «акули бізнесу» так: «Мені дуже хотілося коли-небудь повернутися в Росію, але не в якості колишньої емігрантки, в якій життя не вдалася».

Отримавши таку незначну суму, Ірині довелося добре подумати, як нею розпорядитися. Велика частина позики пішла на оренду невеликого підвалу в старій частині столиці. Зробивши вояж на поромі в сусідню Польщу, Ірина обзавелася там дешевої за шведським поняттями посудом. На гроші, що залишилися, була куплена кавоварка. Холодильники новоявлена господиня ресторану взяла в лізинг, а прилавок, столи і стільці придбала в розстрочку. Вивіску для закладу намалювала подруга Ірини. Так над дверима відремонтованого підвалу з’явилося досі не відоме шведам словосполучення: «У бабусі».

Ірина Разумова поєднувала функції господині, директора і шеф-кухаря. У штат закладу були взяті ще два співробітника з настільки ж різнобічними обов’язками. Це був перший російський ресторан в Стокгольмі, а готувати і створювати затишок для гостей колишня радянська жінка вміла. Заклад швидко став популярним.

Енергійна господиня на ходу освоювала основи ведення бізнесу та бухгалтерського обліку. Вечорами вона постійно вчилася. Спочатку потрібно було пройти спеціальний курс для отримання ліцензії на торгівлю спиртними напоями. Потім — отримати бізнес-освіту. Як вона ще встигла, розриваючись між роботою і навчанням, народити другого сина, Мартіна, абсолютно незрозуміло.

Про те періоді Ірина згадувала: «Коли мої діти були молодше і більше потребували опіки, мій день був подвійно і втричі завантажений. На ринку праці існує конкуренція. Жінка повинна бути дуже кваліфікованою, а цілеспрямованість повинна бути її натурою. Дійсно, повинна працювати більше — на початковому етапі, коли складаються взаємини в колективі. Побутові проблеми і сімейні справи гальмують жіночу кар’єру і тягнуть назад. Ми всі думаємо: хто дітям котлеток посмажить, хто носи втре? Чоловіки так не думають, вони вирішують ці питання в адміністративному порядку. А жінки, навіть якщо знайдуть домробітницю, одночасно переживають. Ми надаємо собі занадто велике значення. Думаємо, що якщо ми не з’явимося будинку і все не зробимо, то все впаде. Насправді нічого не впаде. Треба на досвіді переконатися: будинок не розвалився».

Популярний російський ресторан ставав все більш прибутковим. У 1981 році на зароблені гроші Ірина відкрила друге заклад, побільше. Це вже був ресторан з європейською кухнею. «Ніхто з наших знайомих так і не зрозумів, навіщо я всім цим займалася, — згадувала Ірина. — Чому дружина банкіра з двома дітьми йде працювати на кухню?»

На цей феномен звернула увагу національна преса. З’ясувалося, що Ірина Разумова (у Швеції Краг) — не просто успішний підприємець, але ще й одна з двох по всій країні шеф-кухарів жіночої статі. Шведські влади, трепетно відносяться до малого бізнесу, відправили її на тримісячну стажування в Париж.

До 1985 році підприємство Ірини доросло до штату у 26 осіб та річного обороту майже в 900 тис. доларів. Тепер у вільний від роботи час вона могла собі дозволити поспілкуватися із співвітчизниками, устраивавшими в Стокгольмі різні заходи в галузі культури.

Так на виставці російського фарфору в Швеції, куди Разумову запросили в якості перекладача, вона познайомилася з делегатом від фінської компанії Thomesto Swenska, яка торгувала нафтопродуктами. Ірина отримала пропозицію працювати торговим представником.

Сімейне життя молодої підприємниці не заладилося, і Ірина вирішила змінити обстановку. Роздумуючи над пропозицією фінської фірми, Разумова мріяла про можливості поїхати у відрядження в рідну Москву, де з моменту від’їзду ще жодного разу не побувала. До того ж сім років роботи шеф-кухарем, пов’язаної з постійними фізичними навантаженнями, давали про себе знати. Ресторанний бізнес — це не те, чим жінка може займатися все життя. Від постійної роботи на кухні господиня «громадського харчування» сильно додала у вазі, і для боротьби з цією напастю їй довелося стати постійною клієнткою стокгольмського фітнес-клубу World Class.

Ірина прийняла пропозицію фінів. Обидва були спішно продані всього за 800 тис. доларів. Занадто дешево, якщо брати до уваги річний оборот бізнесу, але в той же час і досить дорого, якщо згадати, що сім років тому все починалося з кредиту в півтори тисячі доларів. Разом з бізнесом Ірина розпрощалася і з чоловіком, зустрівши іншого людини і вийшовши за нього заміж. Починалося нове життя.

У 1986 році, вперше за 12 років, Ірина Разумова приїхала в Москву, у відрядження. Проте Москва зразка 1986 року не набагато відрізнялася від Москви десятирічної давності: коли Ірина, слідуючи своїм європейським звичкам, спробувала знайти фітнес вона виявила, що їх просто не існує. Ось як Ірина Разумова згадує момент коли її вперше відвідала думка відкрити фітнес-центр в Росії: «У мене був період активного пошуку не один рік. Хотілося зробити те, що до мене ніхто не робив. Я завжди хотіла повернутися в Росію, але не просто так, а з яким-небудь проектом. Вже був накопичений величезний досвід. Відправною точкою став грудень 1986 року. Коли після тривалої перерви я приїхала в Москву на Різдво і вирішила піти у фітнес-клуб, то з подивом почула: «А що це таке?» У Москві не було ні одного фітнес-центру, і люди навіть не знали цього слова. В той момент і народилася ця неординарна думка. В країні, де в магазинах населення стояло в чергах за хлібом і картоплею і гадки не мало про фітнесі, де повністю відсутній ринок і не було ніяких економічних умов для розвитку будь-якої комерційної діяльності, здійснити цю ідею здавалося абсолютно нереальним справою. Але тим не менше я вирішила, що треба спробувати знайти спосіб втілити ідею в життя.»

Історія успіху Ірини Разумової

Володіючи діловою хваткою, вона не могла упустити такого шансу, тому повернувшись у Стокгольм, вийшла на власника великої шведської фітнес-мережі World Class Ульфа Бенгтссона з комерційною пропозицією щодо відкриття фітнес-клубів в СРСР на умовах франшизи.

Другим справою належало домогтися згоди радянських властей. У той час без офіційної санкції на урядовому рівні іноземні компанії не могли починати бізнес в Росії. Ірина відправилася на прийом до провідному спеціалісту торгового представництва СРСР в Швеції Олегу Гусарову, який ніколи і не чув слово «фітнес». Після того як торгпредові був влаштований «культпохід» в один із стокгольмських клубів World Class», він став, за висловом Ірини, «кращим соратником» у просуванні ідеї прилучення радянських людей до спортивно-оздоровчого руху.

Незабаром Гусаров видав Ірині 36 адрес різних інстанцій у великих містах СРСР з відповідними рекомендаціями. Отримавши такі листи, чиновники на місцях мали право проводити переговори з «World Class» про ведення спільного радянсько-шведського бізнесу. За тодішніми законами іноземна компанія могла відкрити на території країни дочірню фірму тільки у вигляді спільного підприємства, знайшовши вітчизняних співзасновників. Відправивши 36 листів, Ірина Разумова отримала відповідь від одного з адресатів — ленінградського зовнішньоторговельного об’єднання «Ленфинторг» — і вилетіла на зустріч з його керівництвом.

В конторі «Ленфинторга» з цікавістю поставилися до ідеї створення першого радянського фітнес-клубу. В якості співзасновника Ірині був запропонований Євген Куликов — олімпійський чемпіон з ковзанярського спорту, який встиг до того часу створити власний кооператив. Партнери домовилися, що 51 % у спільній компанії буде належати шведській стороні. На залагодження формальностей пішов цілий рік, але Ірину це не зупиняло: «Все було в перший раз. Цікаво, захоплююче, складно».

Нарешті СП отримало затоплений напівпідвал в Каменноостровском провулку. Розпочався ремонт приміщення і завезення обладнання, яке централізовано проводилося в Швеції для всіх клубів-франчайзі. На початку 1989 року перший «World Class» в СРСР був відкритий. Посаду його керівника була довірена відомої легкоатлетки Маріанні Масленникової. З тих пір вона стала однією з найближчих соратниць Ірини.

Відкривши клуб на Кам’яному острові в Ленінграді, Ірина отримала посаду віце-президента компанії «World Class». Крім російського напрямку, вона займалася налагодженням фітнес-бізнесу у Фінляндії, Норвегії, Мальті та в Туреччині.

Клуб міста на Неві тим часом перетворився в Мекку всієї місцевої публіки. Бажаючих стати постійними членами, заплативши 300 рублів за рік, було так багато, що «World Class» просто змушений був відкрити нові клуби — в готелі «Асторія» і «Європа». Причому Ірина зробила це набагато швидше, ніж у перший раз: «З іноземними співвласниками цих готелів було легше домовитися, ніж з будь-якими іншими партнерами в Ленінграді».

У 1991 році «World Class» відкрився в Уфі. Партнером шведської фірми стало міністерство зовнішньоекономічних зв’язків Башкирії, на відкритті клубу був присутній президент республіки Муртаза Рахімов. А через два роки на фітнес-бізнес нарешті звернула увагу і Москва.

Євген Куликов повідомив Ірині, що в Москві є людина, зацікавлена у співпраці з «World Class». Разумова приїхала в столицю Росії і познайомилася з цією людиною. Володимир Слуцкер, заступник голови правління невеликого столичного банку, вже займався створенням власного клубу на Житной вулиці. Нові партнери домовилися про укладення ліцензійного договору та договору управління, а московська компанія викупила у «World Class» права на використання торгової марки. Офіційним співвласником компанії стала Ольга Слуцкер, дружина банкіра. Ірина Разумова була призначена шведською стороною генеральним директором. Тепер її постійне робоче місце було в Москві.

Історія успіху Ірини РазумовоїОднак Слуцкер залишилася незадоволена результатами співпраці: «У Швеції у них були невеликі клуби, і раптом вони прийшли в цей будинок — 4 тис. кв. метрів. Справа не тільки в метражі — це інша філософія: тут і теніс, сквош, басейн, спа. Кожен з цих бізнесів міг би існувати окремо. Треба об’єднати їх у єдине ціле, сформувати філософію, бюджет, ціну».

У цей час у Швеції збанкрутувала головна компанія «World Class», і російська фірма, що мала всі права на торговельну марку, продовжувала розвиватися вже самостійно. Московським філією компанії Ірина Разумова керувала чотири роки. За цей час мережа фітнес-клубів розширилася. А на початку 1997 року шляху партнерів розійшлися і керівником фірми стала сама Ольга Слуцкер. Що сталося між ними — невідомо. Власниця «World Class» і її колишній гендиректор не поширюються на цю тему. Ірина каже про це ухильно: «Цей період нашого життя пройшов».

Свою наступну роботу Ірина відправилася шукати в Сан-Дієго, де розташована штаб-квартира найбільшої в світі мережі оздоровчих клубів «Сімейний фітнес/24 години фітнесу». З засновниками та власниками цієї мережі фітнес-клубів Леонардом Шлеммом і Марком Мастроффом вона познайомилася ще в 1995 році. На цей раз Ірина запропонувала їм відкрити бізнес в Росії.

Аргументом на користь того, що справу можна довірити саме Разумової, крім її багаторічного досвіду роботи в «World Class», була маркетингова ідея: все фітнес-клуби в Росії дорогі, а ми увійдемо в порожню нішу, збудувавши першу в країні мережу для середнього класу. Засновники американської фірми з задоволенням прийняли пропозиції російської колеги. Так, в 1998 році в Москві з’явилася і з тих пір безперервно зростає оздоровча мережа «Планета Фітнес». Не відстає від столиці і Петербурга. Той самий пітерський клуб на Кам’яному острові першим перейшов під крило нової фірми Ірини Разумової, ставши її дочірньою структурою.

Історія успіху Ірини Разумової

У 1999 році «Планета Фітнес» запускає унікальну акцію «Твоє здоров’я – долар на день» – революційну пропозицію клубу мережі на Варшавському шосе, враховуючи, що середня вартість членства в Москві на той момент становила $3000-3500 в рік. Ірина з цього приводу говорила: «Я запитую у тих, хто платить 2 тис. доларів в рік: «За ці гроші вам подають шампанське в роздягальнях?» На жаль, сьогодні я не можу назвати жодного клубу, який надає рівень послуг, мотивуючий ціну річного членства в 2 тис. доларів і вище». Низька ціна в «Планеті Фітнес», за словами її генерального директора, створюється за рахунок більш простого дизайну, раціонального планування приміщень і простоти структури управління.

«По суті своїй фітнес-бізнес ніякого відношення до ексклюзивності не має взагалі. Це належність життя будь-якої цивілізованої людини, так само як похід до зубного лікаря. Я не проти дорогих закритих клубів. Такі є в кожній країні. Але вони не повинні бути повсюдно. Моєю метою завжди було зробити фітнес-клуби доступними кожному. На кожній вулиці, у кожному районі має бути місце, де люди мали б можливість проводити своє дозвілля, активно відпочивати. Тому ми розширюємо свою мережу, відкриваючи все нові спортивно-оздоровчі центри.»

«Планета Фітнес» вперше в історії російської фітнес-індустрії ввела категорії клубів: «Сімейний Відпочинок», «Фітнес», «Фітнес і Спорт», «Фітнес і Відпочинок», «Студія Персонального Тренінгу», «Танцювальна Студія», «Готельний фітнес».

У 2004 році «Планета Фітнес» відкрилася і в Швеції, тепер росіяни привезли у Швеції щось таке, чого там ніколи не було: багатопрофільні клуби з басейнами, дитячими клубами, spa-салонами іншими програмами. «Планета Фітнес» вперше в історії російської фітнес-індустрії ввела категорії клубів: «Сімейний Відпочинок», «Фітнес», «Фітнес і Спорт», «Фітнес і Відпочинок», «Студія Персонального Тренінгу», «Танцювальна Студія», «Готельний фітнес».

Ірина Разумова про відкриття клубу «Планета Фітнес» в Стокгольмі: «Вперше в історії російського фітнесу наш бренд вийшов на сформований, гостроконкурентний зарубіжний ринок. Як підприємець, я орієнтуюся не на «швидкий прибуток», а на побудову розгалуженої, сталого бізнесу. До престижу це не має відношення, вихід на міжнародний ринок дає можливість об’єктивно оцінити професійний рівень компанії, відкриває нові горизонти розвитку. Експорт нашого ноу-хау у високорозвинену країну, на мій погляд, — новий етап у розвитку та зростанні компанії.»

У 2006 році американські партнери продали свою частку «Планеті фітнес». У тому ж році мережу спортивно-оздоровчих клубів «Планета Фітнес» була названа «Бренд року/EFFIE» у категорії «Послуги та Сервіс».

Історія успіху Ірини РазумовоїУ 2007 році компанія запустила новий унікальний, який не має аналогів формат фітнес-послуг – Студія (Studio Project). Даний проект надає клієнтам можливість вибору, він призначений для прихильників здорового способу життя, які бажають вдосконалюватися в обраному напрямку фітнесу, не переплачуючи при цьому за інші програми. В даний час на базі багатофункціональних мережі клубів «Планета Фітнес» діють Студії Танців, Йоги, Боксу, Дитяча Студія, а також STOTT PILATES.

За підсумками 2007 року компанія «Планета Фітнес» визнана незалежною експертною Радою російського відділення «Superbrands International» «Супербрэндом-2007». Міжнародний холдинг «Планета Фітнес» удостоєно цього титулу як «володіє бездоганною репутацією в своїй галузі і пропонує своїм клієнтам як матеріальні, так і емоційні переваги порівняно з іншими брендами, які споживачі бажають одержувати».

У 2008 році «Планета Фітнес» продовжила свій активний розвиток. Були відкриті нові клуби в Москві і Санкт-Петербурзі. Також компанія вийшла в новий регіон – в Білгород.

На VII Всеросійському некомерційному конкурсі мережевих компаній «Золоті мережі-2008» компанія «Планета Фітнес» була визнана кращою у номінації «Фітнес-центри». Також в 2088 компанія стає кращим роботодавцем року за версією Работа@Mail.ru у номінації «Спорт/розваги».

У 2010 році Ірина Степанівна Разумова увійшла в Топ-10 кращих керівників російських компаній в категорії «Сервіс». Рейтинг був складений видавництвом «Коммерсантъ».

Історія успіху Ірини РазумовоїСьогодні «Планети Фітнес» налічує близько 50 клубів в 3-х країнах — в Росії (одинадцять клубів в Москві і чотири в Петербурзі), Україні та Швеції, і вважається найбільшою за оборотом серед подібних організацій — не менше 50 млн. доларів у рік. В ексклюзивному інтерв’ю для програми «Бізнес-секрети з Олегом Тіньковим» Ірина розповіла, що річна виручка середнього фітнес-клубу (3500 кв. м.) з басейном становить 4-5 мільйона доларів в рік, без басейну на 40% менше. З цієї суми чистий прибуток складе 18-20%. Проте зауважила, що великі мережі займають лише малу дещицю ринку, на якому ще є, де розвернутися підприємцям.

Історія успіху Ірини РазумовоїНадалі компанія планує відкрити в столиці ще клуби (в планах Ірини будівництво мінімум одного клубу в кожному районі Москви) і укласти франчайзингові договори з регіонами і іншими великими містами Росії: «Що таке франшиза сьогодні знають всі — це випробуваний тисячами компаній спосіб тиражування бізнесу в усіх його областях. І в Росії його першими використовували не ми. Але в чому ми дійсно стали піонерами — так це у створенні і подальшій реєстрації першого в Росії договору франшизи у сфері фітнесу. Це тільки здається, що десятиліттями використовувані методи вже «обкатані» і відпрацьовані в деталях. Нічого подібного! Основи — так, для всіх загальні, а далі — все своє, все для конкретного регіону й конкретної компанії. Багато років знадобилося для створення стандартів і подальшого тиражування фітнес-центрів — і справа не тільки в колосальному обсязі документів за стандартами і методів ведення бізнесу, хоча це базова складова роботи в умовах франчайзингу. Найголовніше — підготовка величезної групи професіоналів, що працюють з регіональними проектами. Не тільки нас обирають, але і ми дуже прискіпливо ставимося до вибору довгострокового партнера. Розхожа фраза про те, що в бізнесі немає дрібниць, для нас позбавлена банальності. Дрібниць дійсно немає. Ми дуже уважно вивчаємо кожне звернення про співпрацю. Знайти партнера, однодумця, спільно з яким можливо реалізувати проект — це дуже непросте завдання. З тими, хто поділяє наші погляди на принципи ведення бізнесу, ми будуємо довгострокові відносини, орієнтовані на розширення мережі у вибраних регіонах. В якості прикладу можна навести Казань. Вже через рік після першого успішного досвіду у цьому місті відкрився другий повномасштабний об’єкт, і паралельно з ним — третій, в Набережних Челнах.»

Разумова зуміла налагодити стосунки з міською владою столиці, і завдяки цьому один з найбільших оздоровчих центрів будується зараз на території «Москва-Сіті». А один з діючих клубів, як і офіс «Планети Фітнес», розташований у найдорожчому житловому будинку столиці — «Золотих ключах». Саме Разумову призначили виконавчим директором «Льодового Будинку Ірини Родніної», який будується зараз на Шлюзової набережній.

«Моя головна перемога те, що мені вдалося поєднати професійну життя з вихованням моїх синів, які сьогодні вже дорослі і, на мій погляд, гідні громадяни. Чоловіки, якими я пишаюся».

Сама Ірина каже, що досі живе у Стокгольмі, а в Росії знаходиться в довгостроковому відрядженні, яка затягнулася на 20 років. Вона живе на дві країни і 5-6 днів на місяць проводить у Швеції, де живе її сім’я. Ірина Степанівна дуже любить готувати для сім’ї і, звичайно, по приїзду накриває стіл з 6-7 страв власного приготування. Також вона любить подорожувати, а на дозвіллі пише книги.

Секрети успіху Ірини Разумової

Ділячись своїми бізнес-секретами Ірина каже, що основною помилкою початківців підприємців є те, що всі хочуть отримати максимальний прибуток в короткі терміни. Вона радить молодим підприємцям мати терпіння і розуміння того, що все вийде, якщо наполегливо працювати: «Запорука успіху — праця, віра, послідовність, досвід і професіоналізм.» За словами Ірини в бізнесі головне не гроші, а сам процес: «Фінансовий результат це лише результат, а не мета».

«Будь-який бізнес хороший, якщо вміти його вести. Поганих бізнесів не буває. Є більш або менш щасливі оператори». На запитання «яким бути бізнес-вумен у Росії?» Ірина Степанівна відповідає: «Немає відмінності між жінкою і чоловіком у бізнесі. Дуже легко сказати «у мене не вийшло в бізнесі, тому що я жінка» — але так роблять тільки невдахи.»

Свою кадрову політику президент компанії «Планета Фітнес» описує так: «У нас не працює жоден виходець з іншого клубу. Я беру сирого людини і готую його до роботи в цій індустрії». А ось як вона говорить про одну із запорук успішної роботи з персоналом: «Зарплатою цінного співробітника не втримаєш: завжди знайдеться хтось, хто зможе запропонувати більше. Я намагаюся для кожного співробітника створити систему мотивації. Мій досвід показав, що для більшості співробітників, на яких я хотіла б покладатися, більш цінні інвестиції в їх професійний і людський зріст. Тому ми багато вчимо топ-менеджмент, проводимо тренінги, уважні до пропозицій та ініціатив».

На питання що їй і її компанії допомагає утримуватися настільки довгий час на ринку і проходити з мінімальними втратами кризи, Ірина Разумова відповідає: «У будь-якій кризі допомагало тільки одне — робота, робота з завзяттям і радістю. Робота в команді «Планети Фітнес» — це саме величезна радість і привілей. Дивуюся таланту, працездатності та лояльності своїх колег. Їх вміння швидко перебудовуватися, знаходити нові шляхи, адаптуватися до різних обставин, без перебільшення, багато в чому допомогло нам вижити в найважчі часи. Знаєте, плаваючи вздовж берега, не станеш добрим моряком. Потрібно виходити у відкрите море і боротися, «бачити мету і вірити в себе», так що будь-яка криза — це теж школа. Кризи робили нас тільки сильнішими. Звичайно, все передбачити неможливо. Але чи є що-небудь надійніше команди, якій ти довіряєш?»

«Кожну ідею треба відпрацювати до кінця. Завжди є шлях до поставленої мети. Просто іноді його шалено важко знайти. Але якщо бути наполегливим і послідовним, в кінцевому підсумку все складеться. Можу сказати, що я не досягла у житті тільки того, чого дійсно не хотіла.»

«Немає такої мрії, яка не збувається, то чого у нас немає, це тільки те, чого ми насправді не дуже хотіли мати. Спочатку народжується мрія, потім народжується план, а потім все у ваших руках. Мрії збуваються».

«Щастя-це те, що я знайшла свою долю, знаю своє призначення — дарувати людям здоров’я і радість… Щастя — це просто прокинутися вранці і бачити все в різних кольорах, просто мати зір. Щастя не може залежати від когось. Воно в тобі самому.», – зізналася Ірина в одному з інтерв’ю.

Соц закладки
Соц закладки
Добавить комментарий