Біографія Володимира Маяковського – біографія, цікаві факти, досягнення

Володимир Володимирович Маяковський народився 19 липня 1893 року в місті Багдаді, що в тодішній Кутаїської губернії. Прославився як драматург, поет, кінорежисер і кіносценарист, журналіст і художник. Маяковський став одним з найбільш відомих радянських діячів мистецтва і символом епохи.

 

 

Володимир Маяковський народився у родині Володимира Костянтиновича Маяковського, який працював лісничим у Ериванське губернії. Мати, Олександра Олексіївна Павленко, була родом з кубанського козацького роду і перебралася в Кутаисскую губернію слідом за чоловіком.

 

У 1902 році Маяковського віддали на навчання в міську гімназію в Кутаїсі. Провчитися тут йому довелося всього чотири роки. У 1906 році помирає батько Маяковський-старший, після чого вся родина перебралася до Москви.

 

У Москві Маяковський надходить в класичну гімназію. І тут йому не довелося провчитися повністю: у 1908 році майбутнього поета вигнали з гімназії через несплату грошей за навчання.

 

Саме в цей період починається становлення Маяковського-революціонера. Покинувши гімназію, він знайомиться зі студентами, що поширюють революційні ідеї. Незабаром після цього Володимир стає членом РСДРП.

 

Активну участь у роботі марксистів не могло не накликати неприємності: у 1908-1909 Маяковський тричі потрапляв за ґрати. Йому пред’явлені звинувачення у співпраці з анархістами-експропріаторами, в організації підпільної друкарні та сприяння втечі з Новинской в’язниці політв’язнів-жінок. В результаті слідства по всіх трьох справах Маяковський був звільнений як неповнолітній і за браком доказів. Тим не менш, 11 місяців до звільнення йому все ж довелося провести.

 

Перебування у в’язниці є періодом початку творчого становлення Маяковського. Тут він пише свої перші вірші, які згодом викликали у нього не дуже позитивні емоції. Тим не менш, рукописна зошит з віршами часів «відсидки» – перша чернетка творів Володимира Володимировича.

 

У 1910 році Маяковський виходить з в’язниці, а вже через рік починає дуже активно цікавитися живописом. Незабаром Московське училище живопису, ліплення і зодчества роздобув Володимира в якості студента. А в 1912 році його вірші починають публікуватися в футуристичних альманахах. Становлення Маяковського як поета переходить у нову стадію. І знову бунтарський характер не дав можливості Маяковському закінчити освіту: за участь у публічних виступах Володимира виключають і з Московського училища живопису.

 

Незабаром після цього Маяковський відправляє просувати футуристичне мистецтво в маси по містах країни. Він подорожує з групою однодумців, але у творчості є вже цілком самостійним.

 

Перша світова війна викликала активний протест Маяковського. Він створює ряд творів, в яких таврує ганьбою жорстокість і безглуздість війни. Створена в 1915 році п’єса «Хмара в штанях» – твір, в якому Маяковський пророкує швидку революцію, яка повинна очистити суспільство. П’єса стала поворотним етапом у творчості Володимира Володимировича – вона показала чітко сформульовану ідею про необхідність революції.

 

Жовтнева революція, природно, була зустрінута Маяковським з великою радістю. Нова соціалістична дійсність була естетично осмислена поетом. Раніше ніякої соціальної перспективи Маяковський не мав, тепер же у своїх творах він закликає до боротьби за комуністичні ідеали.

 

Футуризм Маяковського, незважаючи на комуністичну спрямованість, далеко не завжди подобався Леніну. Вождь світової революції не надто любив футуристів, з-за чого критика діставалася і творів Володимира Володимировича. Наприклад, була розкритикована поема «150 000 000», яку Ленін вважав надто незвичайною.

 

У цей же період Маковський проявляє себе і як художник. У 1919 році, перебравшись до Москви, він приступає до створення серії агітаційних плакатів. За три роки їх кількість досягла 1 100. Ці плакати демонструють роботу досвідченого художника з помітною і лаконічній манерою вираження своєї думки. Сам Володимир називав себе «поетом-робітникам», трудящим пензлем на потреби революції.

 

На початку 1920-х років Маяковський створює цілу низку творів, спрямованих на пропаганду світової революції. Риси футуризму в його творчості знаходять нові елементи. Поет стає одним з членом творчого об’єднання ЛЕФ (Лівий Фронт), де співпрацює з Б. Пастернаком, С. Третьяковим, Н. Асєєвом та іншими представниками літератури, філології та інших галузей мистецтв.

 

У цей же період Маяковський плідно працює над створенням реклами і дизайну упаковки для «Резинотреста», «Моссельпрома» і інших торгових державних об’єднань. Маяковський-«дизайнер» добився великих успіхів, про що свідчить отримана на паризькій Виставці декоративно-прикладного мистецтва срібна медаль і почесний диплом. Поет же представляв свої досліди в рекламі не тільки як джерело заробітку, але і як спосіб вираження своїх ідей про перемогу революції.

 

З 1923 року практично всі твори шикуються в стилі «драбинки», який залишається справжньою «візитною карткою» поета і зараз. «Драбинка» пояснювалася самим Маяковським як прийом, який потрібен, щоб донести ідею вірша до «середнього» читача, так як звичайній пунктуації для цього недостатньо.

 

У 1920-х роках Маяковський працював відразу за декількома напрямками: працював кореспондентом цілого ряду газет Радянського Союзу, писав вірші (у тому числі і для дітей), створював агітаційні плакати. Часто бував за кордоном, де черпала ідеї для своїх «анти-буржуазних» віршів. Поет багато їздив по всій країні, читаючи свої вірші зі сцени. Його виступи обов’язково супроводжувалися цікавими імпровізаціями з читанням записок із залу і жартами, розраховані на невибагливий смак простих слухачів.

 

До кінця 1920-х років Маяковський вирішив більше уваги приділяти драматургії. У цей час були написані одні з кращих його п’єс: «Клоп» і «Лазня». Ці твори – сатиричний опис реалій того часу. У п’єсах Маяковський застосував свій улюблений прийом: воскресіння і подорожі в майбутнє.

 

Висміювання в «Клопе» бюрократизму та інших проблем накликало на Маяковського серйозну критику. Комусь зверху не сподобалося, що поет висміює ті недоліки, яких у Радянській державі, за офіційною версією, не існує. Посипалися різкі статті в газетах, гасла «Геть маяковщину».

 

Прихильна до цього доля різко відвертається від поета. Його критикують за «попутничество», виключають з творчих об’єднань. В березні 1930 року Володимир Володимирович організував виставку-ретроспективу «20 років роботи», де розмістив свої твори. На виставку не звернули ніякої уваги навіть колишні колеги з творчим об’єднанням. Природно, відвернулося від поета і партійне керівництво.

 

У цей час ніби всі напасті звалилися на Маяковського відразу: він терпить поразку в особистому житті, його постійно і дуже жорстко критикують, йому загрожує втрата голосу, а спектакль «Лазня» провалюється. Швидше за все, це і стало причиною самогубства Маяковського 14 квітня 1930 року.

 

Незабаром після смерті поета від його творчості постаралися швидше відхреститися: його творчість потрапляє під негласну заборону. Лише в 1936 році, за клопотанням Лілі Брік перед Сталіним, заборону було знято. Відразу ж починають публікувати збірники творів Маяковського, його називають найкращим поетом епохи, створюють його музей. Йому віддають всілякі почесті, але – вже посмертно.

 

 

Основні досягнення Маяковського

 

 

  • На початку ХХ століття Володимир Володимирович Маяковський став, мабуть, єдиним художнім авангардистом, який зумів донести свою творчість до широких мас. Протягом усього радянського періоду твори Маяковського залишалися зразком вітчизняного авангардизму.
  • Твори Маяковського дореволюційного періоду для багатьох поетів 1950-х і 1960-х років стали справжнім символом свободи і прагнення до експерименту.
  • Ще одна воістину величезна заслуга Маяковського полягає в тому, що він зробив свою творчість символом радянської епохи. Саме він поширив ідеї революції далеко за межі Радянської Росії і став зразком для наслідування чималої кількості поетів нової держави. Революційні твори Маяковського були переведені на багато мов. Примітно, що творчість його особливо популярне в Японії, Німеччині, Англії.

 

 

Важливі дати біографії Маяковського

 

 

  • 19 липня 1893 року – народження в селі Багдады, поблизу Кутаиса.
  • 1902 рік – вступ до Кутаисскую гімназію.
  • 1905 рік – перші участі у виступах революційно налаштованої молоді.
  • 19 лютого 1906 року – смерть батька. Липень – переїзд до Москви. Серпень – надходження в П’яту московську гімназію.
  • 1907 рік – Маяковський стає членом РСДРП (б).
  • 1908 рік – виключення з гімназії, арешт за організацію підпільної друкарні.
  • 1909 рік – створення перших віршів у в’язниці.
  • 1911 рік – був прийнятий в Училище живопису, ліплення і зодчества.
  • 1913 рік – публікація першої збірки «Я!». Постановка трагедії «Володимир Маяковський» в пітерському театрі «Луна-парк».
  • 1914 рік – виключення з Училища живопису, скульптури і зодчества. Отримання відмови на прохання про вступ у діючу армію добровольцем.
  • 1915 рік – переїзд в Петроград. Знайомство з А. М. Гірким і В. О. Рєпіним. Публікація вірша «Гімн судді». Призов на військову службу.
  • 1916 рік – знайомство з С. Єсеніним. Написання поем «Людина» і «Війна і мир».
  • 1917 рік – зустріч з Леніним, активна організація співпраці представників творчості з радянською владою.
  • 1918 рік – написання сценарію фільму «Не для грошей народжений». Постановка спектаклю «Містерія-буф».
  • 1919 рік – переїзд до Москви. Публікація збірника «Все скомпонував Володимиром Маяковським». Початок роботи в ЗРОСТАННЯ.
  • 1921 рік – публікація поеми «150 000 000».
  • 1922 рік – участь у зборі коштів на користь голодуючих Поволжя. Публікація вірша «Прозасідалися». Виїзд до Риги, потім Берлін і Париж.
  • 1924 рік – присутність на похоронах Леніна, подання поеми «Володимир Ілліч Ленін».
  • 1925 рік – подорож в Німеччину, Францію, Мексику, США.
  • 1927 рік – прем’єра п’єси «Двадцять п’яте». Публікація поеми «Добре!».
  • 1928 рік – поїздка в Європу, знайомство з Луї Арагоном в Парижі.
  • 1929 рік – прем’єра «Клопа». Головування на першому організаційному засіданні творчого об’єднання Реф.
  • 1930 рік – прем’єра вистави «Лазня». Початок масованої критики поета, постійні нападки в газетах.
  • 14 квітня 1930 року – Володимир Володимирович Маяковський покінчив життя самогубством.

 

 

Цікаві факти з життя Маяковського

 

 

  • Знаменита «драбинка» Маяковського багатьма його колегами-поетами вважалася шахрайством. Поетів тоді платили відповідно з кількістю рядків.
  • Маяковський все життя дуже сильно боявся мікробів і мив руки при кожному зручному випадку. Фобія розвинулася після того, як батько поета помер в результаті звичайного уколу голкою.
  • Маяковський любив азартні ігри і під час поїздок по Європі вважав за краще проводити час за картковими столами.
  • Одна з версій причин смерті поета – невдала гра в російську рулетку.
  • Одного разу, програвшись в більярд, Маяковський розплатився довіреністю на отримання гонорару за свою збірку віршів.
  • Текст вірша «Лиличке!» був використаний для створення пісні «Маяк» групою «Сплін».
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: