Edaia.ru – кулінарні рецепти.
Сулейман I Чудовий (Кануні – Законодавець, Справедливий) – десятий за рахунком султан, що правив Османською імперією з 22 вересня 1520 року до кінця свого життя, з 1538 року – халіф.
До правління
Батько Сулеймана – султан Селім I, мати – Айша Султан, дочка Менглі I Гирі, кримського хана. Майбутній султан народився в Трабзоні. Сулейман до 1512 року був беглербегом (намісником) у Кафі, а потім – у Манисе. У 1520 році його батько султан Селім I, помер, і Сулейманові довелося брати кермо влади в свої руки. На той час йому виповнилося 26 років.
Зовнішня політика
Сулейман був мудрим і не настільки кровожерливим, як його батько, але завоювання тішили його султанське самолюбство. Це проявилося у перший же рік його правління.
1. Турецько-угорські відносини
В 1521 році він розв’язав війну з королем Угорщини і Чехії, Лайошем II, взяв облогою Белград, а в 1522 році був приречений і острів Родос. Разом з прилеглими островами він став володіннями Порти. В 1524 році флот Сулеймана розгромив португальців, які нишпорили по Червоному морю в пошуках видобутку. Війна з Угорщиною була закінчена в 1526 році битвою при Мохаче, коли армія Сулеймана майже повністю знищила армію Лайоша II.
2. Австро-турецькі війни
Чехія встигла врятуватися тим, що своєчасно підкорилася австрійської династії Габсбургів. Саме з-за цього почалася довга війна Австрії і Туреччини. З 1527 року турки почали найбільший завойовницький похід, послідовно підпорядковуючи собі Боснію, Герцеговину, Славонию, Трансільванію. Сулейман у 1529 році завойовує спочатку Буду, столицю Угорщини, а потім піддає жорстокій облозі Відня. Австрію врятувала несподівана епідемія, що розгулялася посеред турецького війська. В 1532-1533 роках австро-турецька війна знову розгорілась. Турки обложили фортецю Кесег, але її захисники так героїчно захищалися, що зірвали всі плани Сулеймана. Тим не менш турецькому султану вдалося домогтися, щоб Австрія визнала панування Туреччини над більшою частиною Угорщиною і виплачувала їй щорічну данину.
Війна з Австрією була відновлена в 1540 році. І лише в 1547 році був укладений Адрианопольский світ, згідно з яким Австрія продовжувала виплату данини Туреччини.
В кінці правління Сулеймана військові дії з Австрією були знову відновлені, але ні до яких результатів вони не привели.
3. Завойовницькі походи до берегів Перської затоки
У 1533 році Сулейман почав війну з Сефевидским державою, на чолі якого стояв шах Тахмасп I. Султан вторгся в Азербайджан і завоював столицю Сефевідів Тебріз. У 1534 році йому практично без боїв підкорилися Басра, Хузистан, Луристан, Бахрейн та інші князівства південного узбережжя Перської затоки. У 1536 році султан повернувся в Стамбул після такого успішного завойовницького походу. У 1555 році султан зробив ще один похід на Сефевідська держава і остаточно підкорив його.
4. Флот Сулеймана
В 1525 році алжирський флот стараннями Хайр-ад-Дін Барбаросса, турецького васала, став ударною і непереможною силою Османської імперії. Командувачем османським флотом в 1533 році стає Хайр-ад-Дін Барбаросса. У 1534 році він завоював для свого султана Туніс. У 1536 році Сулейман дуже вдало уклав таємний союз з Франциском I, королем Франції, забезпечивши своєму флоту можливість базуватися в портах Франції. У 1537 Хайр-ад-Дін почав військові дії на Середземному морі проти християн: пограбував Корфу, атакував Апулию і погрожував Неаполя. У наступному, 1538 році, Венеція, Іспанія і папа римський невдало напали на Туреччину, але натрапили на досвідченого і потужного Хайр-ад-Діна. Він спустошив острови Егейського моря, які належали Венеції, і підкорив Занте, Чериго, Егіну, Андрос, Наксос та Парос. Паралельно з діями свого флоту Сулейман I підпорядкував собі Молдову.
У 1538 році відбувся морський похід в Індію. У 1540 році був укладений мир з Венецією, яка поступалася султанові безліч островів і виплатила контрибуцію.
Внутрішня політика
Сулейман I любив творчість і мистецтво: допомагав поетам, архітекторам і художникам. Непогано сам складав вірші. Будівлі, побудовані під час його правління, стали взірцем османської стилю. Протягом усього свого правління відчайдушно боровся з хабарництвом.
Особисте життя
В житті велелюбного і красивого султана Сулеймана було кілька наложниць.
1. Фюлане.
2. Гюльфем Султан.
3.Черкеска Махідевран Султан, Гюльбахар.
4. Четверта наложниця і єдина дружина Сулеймана – Анастасія Лісовська, Хюррем Султан, знаменита Роксолана.
Смерть
Султан Сулейман I помер в похідному наметі під час облоги фортеці Сигетвара (Східна Угорщина). Був похований в мавзолеї, який знаходиться на цвинтарі мечеті Сулейманіє. Поруч з ним спочиває його улюблена дружина Роксолана.
Основні досягнення Сулеймана
- Найбільший султан з династії Османів.
- Оттоманська Порта при цьому правителя досягла розквіту і апогею свого розвитку.
Важливі дати біографії Сулеймана
- 1494 рік народження
- 1512 рік – призначення намісником у Маніса
- 1520 рік – початок правління, знайомство з Роксоланою
- 1521 рік – початок війни з Угорщиною і Чехією
- 1522 рік – приєднання острова Родосу
- 1524 рік – розгром португальського флоту
- 1526 рік – розгром угорської армії
- 1527 рік – завоювання Боснії, Герцеговини, Славонії, Трансільванії
- 1529 рік – облога Відня
- 1532 рік – облога фортеці Кесег
- 1533 рік – завершення австро-турецької війни поразкою Австрії, війна з державою Сефевидским
- 1534 рік – завоювання Тунісу
- 1536 – укладення союзу з Францією
- 1537 рік – військові дії в Середземному морі
- 1538 рік – став халіфом, війна з Венецією, підкорення Молдови, морський похід в Індію
- 1540 рік – відновлення військових відносин з Австрією, укладення миру з Венецією
- 1547 рік – Адрианопольский світ
- 1550 рік – війна з португальцями
- 1551-1562 року – війна з Австрією
- 1955 рік – повне підкорення Сефевідського держави
- 1561 рік – смерть коханої Роксолани
- 1565 рік – атака Мальти
- 1566 рік – війна з Австрією, смерть
Цікаві факти з життя Сулеймана
- Сулейман був дуже різнобічною людиною. Так, він брав особисту участь у процесі відливу гармат для своїх військових походів.
- Сулейман був у повному підпорядкуванні у Роксолани: за її наущениям він спокійно наказав задушити власного сина Мустафу і стратити його дітей, тобто власних онуків.
- Після смерті коханої Роксолани Сулейман жив відлюдником, ченцем і не знав інших жінок. І помер султан зовсім не від ран, а від туги за коханою дружині.
- Султан, втративши дружину, не міг пробачити, що його колишня наложниця Гюльфем досі жива, і наказав задушити її.
- Наступником Сулеймана став їх спільний з Роксоланою син Селім, який був гірким п’яницею і звів всі перемоги батька до нуля.