Біографія Олега Басилашвілі – біографія, цікаві факти, досягнення

Олег Басілашвілі (Олег Валеріанович Басилашвілі) – радянський/російський актор кіно і театру.

 

Олег Валеріанович Басилашвілі з’явився на світ 26 вересня 1934 року в Москві. Батько, Валеріан Миколайович Басилашвілі, був директором Московського політехнікуму зв’язку. Мати, Ірина Сергіївна Іллінська, була відомим науковцем, доктором філологічних наук, автором «Словника мови Пушкіна». По батьківській лінії предки Басилашвілі були простими грузинськими селянами, а по материнській лінії – духовними особами (дід – архітектор храмів).

 

У Москві ж минуло дитинство Олега. Нічим примітним воно не відрізнялося та було таким же, як і в мільйонів інших дітей. Вже під час навчання у школі Олег цікавився театром. Взагалі він відрізнявся гуманітарним складом мислення. Самим його улюбленим предметом була математика.

 

Після закінчення війни Олег підготувався до вступу в Школу-студію МХАТ. Вступні іспити далися йому легко, і він вступив на курс Павла Массальского. У студентські роки він познайомився з красунею Тетяною Дороніною, і в 1955 році вони одружилися. Весілля було скромним, навіть без сукні і кілець.

 

Закінчив Школу-студію Басилашвілі в 1956 році. Оскільки він демонстрував посередні успіхи, Олега запросив до себе лише Сталінградський драматичний театр. А ось Дороніну запрошували багато театрів, але вона вирішила працювати тільки разом з чоловіком. В результаті вони обидва влаштувалися в Ленінградський театр імені Ленінського комсомолу. У тому ж 1956 році Басилашвілі з’явився в кіно, знявшись у фільмі «Наречена».

 

У 1959 році Дороніної надіслав запрошення Великий драматичний театр ім. Горького. Тетяна сказала, що буде працювати в театрі тільки в тому випадку, якщо там буде працювати і її чоловік. Директор театру Георгій Товстоногов погодився. Першою постановкою Басилашвілі став спектакль «Варвари», де актор зіграв Степана Лукіна. У тому ж році він знявся у фільмі «Гаряча душа» і «Піднята цілина».

 

У 1963 році Басилашвілі і Дороніна розлучилися. Пізніше Олег казав, що вдячний чоловіка за її ініціативу розлучення, оскільки їх шлюб у майбутньому був уже неможливий, – характери стали занадто різні. Наступною дружиною актора стала Галина Мшанская. У них народилося двоє дочок: Ксенія Басилашвілі і Ольга Мшанская.

 

З 1967 року Басилашвілі став більше зніматися у комедійних фільмах. До кінця десятиліття він знявся в картинах «Живий труп» (1968), «Неймовірний Ієгудиїл Хламида» (1969), «Мертві душі» (1969).

 

У 1975 році Басилашвілі пропонували роль Іполита в картині «Іронія долі, або З легким паром!», але актор відмовився через смерть батька.

 

Найвдалішим періодом в кінокар’єрі Басилашвілі став кінець 1970-х і початок 1980-х років. У 1977 році роль Самохвалова у «Службовому романі» зробила Басилашвілі відомим у всьому Радянському Союзі. Після цього Олег працює з Ельдаром Рязановим у фільмах «Осінній марафон» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «Вокзал для двох» (1982). Під час зйомок в «Вокзалі» Олег познайомився з Людмилою Гурченко і називав її після цього своєю улюбленою актрисою.

 

До кінця 1980-х років Басилашвілі вже став депутатом Верховної Ради СРСР. А в 1990 році його обрали народним депутатом РРФСР. На початку 1990-х років акторові доводилося зніматися в основному в серіалах, оскільки вітчизняний кінематограф переживав далеко не найкращі часи.

 

У 1997 році Олег випустив диск своїх пісень «Дощові псалми» на слова Віктора Мальцева.

 

До кінця 1990-х років Басилашвілі знову з’явився на великих екранах. У 1998 році він отримав роль в комедії-сатири «Суддя у пастці». Це був перший російський фільм, який зняли за допомогою комп’ютерних технологій.

 

У нове тисячоліття актор вступив з фільмом «Романови. Вінценосна сім’я» (2000) і серіалом «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» (2000). У тому ж 2000-му році вийшов другий диск з піснями Басилашвілі під назвою «Між тік і так».

 

У 2003 році Басилашвілі зіграв генерала Єпанчіна в серіалі «Ідіот» за мотивами однойменного твору Достоєвського. Якраз перед зйомками в аварії Олег зламав ребра і тазову кістку. Тим не менш, навіть не дочекавшись повного одужання, він приступив до зйомок.

 

Наступною великою роллю стала роль Воланда в серіалі «Майстер і Маргарита» (2005). До кінця 2000-х років Басилашвілі знявся ще в низці картин. Його останніми роботами стали картини «Марево», «Демон і Пекла» і «нічого не візьмеш» 2010 року.

 

У 2009 році у Олега Басилашвілі народилася внучка Мариника.

 

 

Основні досягнення Басілашвілі

 

 

 

  • Близько 50-ти ролей в театрі. Більш 70-ти ролей в кіно і на телебаченні, дев’ять озвучиваний. Два музичних альбоми.
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня.
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня.
  • Орден Дружби.
  • Орден Трудового Червоного Прапора.
  • Орден Світу.
  • Незалежна премія «Кумир».
  • Державна премія РРФСР.
  • Царскосельская мистецька премія.
  • Премія Уряду Санкт-Петербурга.
  • Премія «Золотий софіт».
  • Премія «Золота маска».
  • Театральна премія «Зірка Театрала».
  • Президентський орден Сяйво.
  • Російська національна акторська премія.
  • Премія «Ніка».
  • Заслужений артист РРФСР.
  • Народний артист РРФСР.
  • Народний артист СРСР.
  • Почесний член Російської академії мистецтв.
  • Почесний громадянин Тбілісі.
  • Академік Російської академії кінематографічних мистецтв.
  • Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

 

 

Важливі дати біографії Басілашвілі

 

 

  • 26 вересня 1934 року – народження в Москві.
  • 1955 рік – одруження з Тетяною Дороніною.
  • 1956 рік – закінчення Школи-студії МХАТ. Перша поява в кіно у фільмі «Наречена».
  • 1959 рік – початок роботи у Великому драматичному театрі ім. Горького.
  • 1963 рік – розлучення з Тетяною Дороніною.
  • 1969 рік – Заслужений артист РРФСР.
  • 1977 рік – «Службовий роман» і всенародна популярність. Народний артист РРФСР.
  • 1982 рік – «Вокзал для двох».
  • 1984 рік – Народний артист СРСР.
  • 1990-1993 роки – народний депутат РРФСР.
  • 1997 рік – випуск аудіодиску «Дощові псалми».
  • 1998 рік – сатирична комедія «Суддя у пастці».
  • 2000 рік – «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» і «Романови. Вінценосна сім’я». Другий диск «Між тік і так».
  • 2005 рік – «Майстер і Маргарита».
  • 2009 рік – народження внучки «Мариники».
  • 2012 рік – Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

 

 

Цікаві факти з життя Басілашвілі

 

 

  • Не любить алкоголю, дозволяє собі хіба що чарочку горілки по святах.
  • Дуже любить пиріжки з вишнями і малинове варення.
  • Навіть після розпаду СРСР курив тільки «Біломор».
  • Одного разу був заарештований п’яними чекістами, коли не дав їм пройти поза чергою в кінотеатр.
Соц закладки
Соц закладки
Добавить комментарий