Біографія Івана Тургенєва – біографія, цікаві факти, досягнення

Майбутній класик російської літератури Іван Сергійович Тургенєв народився 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1818 року в центрі купецької життя Російської імперії – Орлі, в родині заможних дворян. Дитинство Івана було безхмарним, як і у більшості нащадків дворянських сімейств – до дев’яти років хлопчик жив у маєтку Спаське-Лутовинова, яке знаходилося неподалік від міста Мценська Орловської губернії, ріс в оточенні мальовничих пейзажів, осягав правила світського спілкування з гувернантками і спілкувався з селянськими дітьми.

 

 

У 1827 сімейство Тургенєвим переїжджає в Москву, втім, батьки Івана ненадовго затримуються в Першопрестольній – після визначення сина в пансіон Вейденгаммера вони вирушають за кордон. У 1833 році Тургенєв стає студентом словесного факультету Московського університету, при тому, що тоді йому ледь виповнилося п’ятнадцять років. Проте закінчити його Тургенєву не вдалося – у зв’язку з надходженням старшого брата Івана в гвардейско-артилерійський полк в Петербурзі, все сімейство переїжджає в Північну столицю. Тургенєв продовжує навчання в Петербурзькому університеті, на словесному відділенні філософського факультету. Паралельно з філософією Тургенєв захоплюється літературою: ще будучи в Москві, він пише перші вірші та замітки, проте опублікувати свою першу «пробу пера», невеликий вірш «Вечір», вирішується тільки в 1938 році. Поетичний дебют Тургенєва відбувся в журналі «Современникъ» під короткою підписом «- — -въ» (Поет не хотів афішувати своє прізвище, побоюючись ганьби в разі невдалих відгуків на «Вечір»).

 

З 1838 по 1841 рік Іван Сергійович подорожує по Європі, відвідує Австрію, Італію, Німеччину. У 1941 Тургенєв повертається до родового маєтку Спаське-Лутовинова і посилено готується до здачі іспитів для отримання ступеня магістра філософських наук. У той час майбутній класик палко мріяв про отримання посаді професора філософії при Московському університеті. Іспити Турненев здав успішно, однак залишитися в університеті йому не запропонували. Розчарувавшись у науковій кар’єрі, Іван Сергійович починає плідно писати: в 1843 році була написана поема «Параша», яка отримала високу оцінку відомого імперського критика В. Г. Бєлінського.

 

Стимулом для творчих звершень для Тургенєва в той період була його муза – співачка і композитор Поліна Віардо, слава про яке гриміла по всій Європі. Побачивши Поліну на сцені, письменник, який в петербурзькому суспільстві був завзятим донжуаном, втрачає голову і вирішує слідувати за нею. Віардо гастролювала по Європі і відданий шанувальник Тургенєв всюди супроводжував її. Його захоплення анітрохи не заважало заміжжя співачки з чоловіком Поліни, Луї Віардо, Тургенєв перебував у приятельських стосунках. Тургеневеды досі не можуть точно визначити характер відносин письменника і його музи: у всіх записках Тургенєв пише про Поліні, як «мій друг», однак, виходячи з того, що деякий час Іван Сергійович жив у будинку Віардо і співачка займалася вихованням його позашлюбної дочки, можна припустити, що між цими двома творчими особистостями був роман. Перебуваючи поруч зі своєю музою, Тургенєв пише найвідоміші свої твори: збірка оповідань «Записки мисливця», романи «Батьки і діти», «Дворянське гніздо», «Рудін», «Напередодні», публікується в «Современнике» і «Російському віснику».

 

На початку 1960-х Тургенєв відновлює свої європейські вояжі, і через два роки остаточно осідає в Баден-Бадені. Письменник часто відвідує літературні гуртки Парижа, спілкується з європейською літературною елітою, знайомиться з Віктором Гюго, Емілем Золя, Проспером Меріме, Гюставом Флобером, Альфонсом Доде, Чарльзом Діккенсом і ще з багатьма письменниками, нині вважаються класиками світової літератури. Не забуває Тургенєв і наносити візити сімейства Віардо: статут від гастролей, співачка з сім’єю влаштувалася в Баден-Бадені, по сусідству з віллою Тургенєва.

 

Незважаючи на насичену світське життя, про літературу письменник не забуває: в 1867 році виходить його роман «Дим». Паралельно Іван Сергійович перекладає твори російських письменників на французьку та німецьку мови, пише передмови та післямови до них. До середини 1870-х Тургенєв вважався одним з найбільш відомих і популярних російських письменників у європейському культурному суспільстві. У 1877 році виходить самий об’ємний його роман, що включив в себе начерки і замальовки з початку європейської одіссеї – «Новь». У 1879 році Тургенєв отримує ступінь доктора Оксфордського університету. Незважаючи на визнання за кордоном, про Росії письменник не забуває. Він веде листування з петербурзькими друзями і родичами, цікавиться політичним і громадським життям в країні. В 1880 році Іван Сергійович приїжджає в Росію, щоб взяти участь в урочистостях, приурочених до відкриття першого пам’ятника А. С. Пушкіна в Москві. Але незабаром Тургенєв поспішив повернутися в Париж, оскільки знав, що саме там він почуває себе спокійніше.

 

Влітку 1883 року у Тургенєва загострилася микосаркома – практично невиліковна на той час хвороба. Своїм найближчим друзям письменник сказав, що бажає, щоб його прах упокоївся на рідній землі. 22 серпня (3 вересня за новим стилем) Іван Сергійович відійшов в інший світ. Останнє бажання класика виповнилося – його тіло було привезено до Петербурга і віддане землі на Волковському кладовищі.

 

 

Основні дати біографії Тургенєва

 

 

  • 28 жовтня (9 листопада) 1818 – народження В. С. Тургенєва.
  • 1827 – переїзд до Москви.
  • 1833 – надходження в Московський університет.
  • 1838 – поетичний дебют в журналі «Современник».
  • 1838-1841 – подорожі по Європі.
  • 1843 – публікація поеми «Параша». Знайомство з Поліною Віардо.
  • 1844 – 1852 – подорожі до Німеччини. Написання «Записок мисливця»
  • 1860 – переїзд в Баден-Баден.
  • 1877 – вихід роману «Новь».
  • 22 серпня (3 вересня) 1883 року – смерть в паризькому передмісті Буживаль.

 

 

Ключові твори Тургенєва:

 

 

  • 1843 – «Параша», поема.
  • 1852 – «Муму», оповідання.
  • 1852 – «Записки мисливця», збірка оповідань.
  • 1855 – «Рудін», роман.
  • 1858 – «Дворянське гніздо», роман.
  • 1862 – «Батьки і діти», роман.
  • 1867 – «Дим», роман.
  • 1872 – «Весняні води», повість.

 

 

Цікаві факти з життя Тургенєва

 

 

  • В юності Тургенєв був пристрасно закоханий в дочку відомої меценатши княгині Шаховської – Катерину. Вона була старша класика на чотири роки. Красуня і кокетка, Катя Шаховська кружляла голови багатьом московським аристократам, не встояв перед її чарами і батько письменника – Сергій Тургенєв. Дівчина відповіла йому взаємністю, на відміну від Івана, чиє серце було розбите. Згодом письменник наділив деякими рисами Каті Шаховської героїню своєї повісті «Перша любов».
  • Під час своєї першої подорожі до Німеччини, у 1836 році, молодий Тургенєв ледь не загинув під час пожежі на кораблі. Очевидці розповідали, як письменник несамовито метався по палубі, вигукуючи, що якщо помирати, так молодим. Коли рятувальні шлюпки спустили на воду, Тургенєв першим кинувся до них, розштовхавши інших пасажирів, серед яких були жінки і діти. Чутки про це неприємний епізод згодом потрапили в оточення Тургенєва, і його стали вважати боягузом. Пізніше класик описав цю подію у новелі «Пожежа на морі».
  • В молодості Іван Тургенєв вважався ловеласом і не обходив увагою як знатних дівиць, так і селянок. Одна з швидкоплинних подруг письменника, швачка Дуня, народила йому дочку Поліну. Тургенєв не визнав дитину офіційно, але дбав про дівчинку і возив її з собою за кордон.
  • З-за Поліни у Тургенєва ледь не сталася дуель з його близьким другом і наставником, Львом Толстим. Одного разу Лев Миколайович покартав Тургенєва за те, що Поліна за кордоном вимушена заробляти собі на хліб шиттям. Іван Сергійович прийняв це близько до серця і став сперечатися з Товстим, доводячи, що він виховує свою позашлюбну дочку вірно. Суперечка мало не переросла в бійку: Софія Толстая, дружина Льва Миколайовича, розповідала, що Тургенєв збирався пустити в хід кулаки. Пізніше Толстой викликав одного на дуель. На щастя, коли підійшов час стрілятися, обидва сперечальника вже встигли охолонути і скасували дуель.
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: