Біографія Гаврила Державіна – біографія, досягнення, цікаві факти

Державін Гаврило Романович (нар. 03.07.1743 – помер 08.07.1816) – найбільший російський поет епохи Просвітництва, чия творчість являє собою вершину російського класицизму, правитель Олонецькій намісництва, губернатор Тамбовської губернії, особистий кабінет-секретар Катерини II, президент Комерц-колегії, міністр юстиції, член Російської академії з самого моменту її заснування.

Дитинство

Народився Державін 1743 року в маленькому селищі Казанської губернії, в сім’ї небагатого дворянина. Древній рід Державіним, за сімейними переказами, походив від одного з татарських мурз. Мурзу цього звали Багрим, і в ХV столітті, у князювання Василя Васильовича Темного, він покинув Золоту Орду і перейшов на службу до великого князя, яким власноруч був хрещений і отримав від нього ім’я Іллі. У одного з синів його, Дмитра, був син на ім’я Держава, від якого пішов рід Державіним. Гаврило рано втратив батька Романа Миколайовича, який мав звання майора. Виховувався в основному матір’ю, Феклой Андріївною, уродженої Козлової.

Освіта

 

Державін рано навчився читати і писати в домашніх умовах від церковників. В 7 років, коли сім’я жила в Оренбурзі, батько віддав його в пансіон німця Розе, який не відрізнявся ні культурою, ні освітою. Однак за ті 4 роки, що Державін провів у Троянді, він навчився досить пристойно розмовляти німецькою мовою. Пізніше Державін навчався в Казанській гімназії з 1759 по 1762 року, після чого відправився на військову службу.

Військова служба

З 1762 йому довелося пройти всі тяготи солдатської служби, яку він починав з гвардійського Преображенського полку. Тільки вступивши на службу, 28 червня 1762 року молодому солдатові Державіну довелося разом з полком брати участь у державному перевороті, внаслідок якого Катерина II зійшла на престол. У 1772 році нарешті був проведений в офіцери, після чого відразу ж довелося брати активну участь у придушенні Пугачовського повстання.

Державін почав друкувати свої перші вірші в 1773 році, в яких він намагався слідувати традиціям великих російських геніїв Ломоносова і Сумарокова, але з 1779 року обирає для своєї творчості зовсім новий шлях. Він створює власний стиль, який пізніше стане зразком російської філософської лірики.

У квітні 1778 року Державін одружився на Катерині Яківні Бастидон, яку називав виключно домашнім ім’ям – Пленирой.

Державін був марнославний, а тому був ображений неувагою до нього імператриці, вважав, що його недооцінюють. Саме з цих міркувань Державін залишає військову кар’єру і віддає себе громадянської службі.

Державна служба

Починав служити в Сенаті, де не ужився з-за свого правдолюбства.

У 1782 Державін написав знамениту “Оду до Фелице”, яку свідомо адресував імператриці. Катерина II оцінила його літературний шедевр і призначила Державіна спочатку Олонецким губернатором, а потім і Тамбовським. Треба зазначити, що, виконуючи цю посаду, Державін доклав усіх зусиль, щоб перетворити цей край в один з найбільш освічених куточків Росії, чесно намагався боротися з місцевою бюрократією та відстоювати інтереси народу.

Державін за своїм характером був дуже енергійним, незалежним і прямим, що не подобалося багатьом вищим вельможам, а тому місця його державної служби так часто змінювалися.

З 1791 по 1793 року мав честь бути особистим кабінет-секретарем самої Катерини II, але і з нею не знайшов спільної мови і незабаром був відсторонений від цієї високої посади. У липні 1794 року померла його перша дружина. Вже в січні 1795 року він знаходить собі розраду в новому шлюбі з Дариною Олексіївною Дьякової, для якої у нього також було домашнє ім’я – Мілена.

З 1802 по 1803 року займає не менш високу посаду міністра юстиції. Але в 1803 році, коли Державіну виповнюється 60 років, він відмовляється від державної діяльності і йде у відставку.

Роки відставки

Відійшовши від державних справ, Державін віддавався улюбленій творчості і гостинно збирав у своєму будинку кращих петербурзьких літераторів. Оселяється він у Санкт-Петербурзі і часто буває у своєму маєтку Званка в Новгородської губернії. З 1811 року входить у літературне товариство “Бесіда аматорів російського слова”, будучи його найактивнішим учасником.

Смерть

Помер 8 липня 1816 року Державін в селі Званки в Новгородської губернії. Поховали Гаврила Романовича поруч з його дружиною Дариною Олексіївною в Спасо-Преображенському соборі Варлаамо-Хутинського монастиря, який знаходиться недалеко від Великого Новгорода.

 

 

Під час Великої Вітчизняної війни монастир, в якому спочивав прах великого поета, піддався артилерійському обстрілу. У 1959 році останки поета і його дружини перепоховали в Новгородському Дитинці. У 1993 році були закінчені реставраційні роботи монастирського собору, і в рік 250-річчя поета його останки були повернуті в колишній склеп.

 

Основні досягнення Державіна

 

  • Поетична творчість Державіна підготувало підгрунтя для поезії Батюшкова, Пушкіна і поетів-декабристів.
  • Став основоположником російського класицизму.

 

Важливі дати біографії Державіна

 

  • 1743 рік народження
  • 1759-1762 роки – навчання в Казанській гімназії
  • 1762 рік – служба в Преображенському полку
  • 1772 рік – отримав офіцерське звання
  • 1778 рік – одружився на Катерині Яківні Бастидон
  • 1782 рік – побачила світ “Ода до Фелице
  • 1784 рік – вийшла з-під пера філософська ода “Бог
  • 1784-1785 роки – очолює Олонецкое намісництво
  • 1786-1788 роки – губернаторство в Тамбовської губернії
  • 1788 рік – створює “Осінь під час облоги Очакова
  • 1791 рік – написав неофіційний гімн Росії “Грім перемоги, раздавайся!
  • 1791-1793 – посаду кабінет-секретаря Катерини II
  • 1791-1794 роки – робота над “Водоспадом
  • 1794 рік – очолює Комерц-колегію, пише вірш “Вельможа“, втрачає свою першу дружину
  • 1795 рік – другий шлюб з Дариною Олексіївною Дьякової
  • 1799 рік – створення філософської оди “На смерть князя Мещерського
  • 1800 рік – написав вірш “Снігур” в пам’ять про загиблого Суворова
  • 1802-1803 – міністр юстиції
  • 1803 рік – відставка
  • 1811 рік – вступив в літературне товариство “Бесіда аматорів російського слова”
  • 1811-1815 роки – робота над трактатом “Міркування про ліричної поезії або про оді
  • 1816 рік – смерть

 

Цікаві факти з біографії Державіна

 

  • Ім’я Державіна вдячні нащадки увічнили у величезній кількості пам’ятників у самих різних російських містах: у Санкт-Петербурзі, Тамбові, Казані, Петрозаводську. Тамбовський державний університет носить ім’я Державіна, в Тамбові є вулиця Державінська і навіть один з кратерів на Меркурії названий в його честь.
  • Велике значення у своїй поезії Державін надавав… еротичної прози (наприклад, оповідання “Аристиппова лазня”), яка відрізнялася не тільки фривольністю, але ще і м’якістю мови, який виключав використання літери “р”. І особливо Державін розчулювався, коли подібні його твору в його ж присутності слухали дами.
  • У 1815 році весь Царськосельський Ліцей очікував приїзду знаменитого Державіна. Дельвиг кілька годин простояв на парадних сходах, щоб першим зустріти поета і поцілувати його руку. Як же приголомшив були всі ліцеїсти, коли, переступивши поріг Ліцею, Державін насамперед поцікавився, де ж у них тут нужник.
  • Державін пізнав у своєму житті і багатство, і справжню потребу. Був момент у його житті, коли в кишені залишалися останні 50 рублів, і Державін був змушений сісти за картковий стіл, хоча раніше ніколи не грав зовсім. До кінця того ж вечора його виграш склав 8 000 рублів! За кілька успішних карткових ігор в короткий термін поетові вдалося виграти 40 тисяч рублів, які пішли на оплату термінових боргів. Державін був мудрою людиною, а тому після цього більше ніколи не сідав за картковий стіл.

 

Соц закладки
Соц закладки
Добавить комментарий